У Бережанах біля пам’ятного знака депортації українців відбулися заходи зі вшанування пам’яті жертв депортації етнічних українців з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини 1944 – 46 років.
Панахиду відслужили священики різних конфесій – отці Василь Онищук, Микола Зоренний, Омелян Легета, Андрій Ремінець. Присутні поклали запалені лампадки до підніжжя пам’ятного знака депортації. Про трагічні сторінки історії нашого народу, про нелегку долю депортованих українців розповідали у виступах голова Бережанської районної організації Товариства «Лемківщина», Галина Проців, перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Зінчук, заступник міського голови Петро Адамів.
До ста тисяч депортованих 70 років тому оселилися на території Тернопільщини, і велика частина їх – у Бережанському районі. Акції депортації були надзвичайно жорстокими, людей виганяли з рідних земель, улюблених осель, відривали від власних коренів. Але вони й досі бережуть свою культуру, згадують у піснях красу рідних гір, мальовничих сіл і містечок, де століттями проживали їх предки. Пам’ятний знак депортації в Бережанах був споруджений та освячений 20 років тому одним із перших в Україні.
Панахида-реквієм завершилася відомою лемківською піснею «Гори наші Карпати», яку натхненно виконали представники Товариства «Лемківщина». Присутні мали можливість оглянути збірник бережанської лемкині, краєзнавця Тетяни Тремби «Пісні з Лемківщини».
Тетяна Бідзіля.
