Творчість, безперечно, є високим відрухом людини на знак вдячності за Всевишнє урухомлення життя.
2 грудня. Гарно сніжить. Таке враження, що з релігійно-звичаєвим календарем посунулася й зима…
Мистецька декоративність і наїв добре поєднуються до моменту, від якого першу тиражують.
6 грудня. Рожевий носик серед рожевих троянд…
7 грудня. Біль теж дозріває, старіє…
8 грудня. «…говорить істину серцем своїм» (Пс. 14).
Поетичний морок, як і Божественний, має викликати передчуття яскравого прозріння…
Чимало повістей і романів запам᾿ятовуються передовсім однією-двома сторінками, одним епізодом, однією колізією чи сценою. Приміром: бій за викрадену кохану в «Чорній раді» Пантелеймона Куліша; смерть Фалдовського у «Крутежі» Богдана Лепкого. Тож і добра проза найкраща у своєму фрагменті.
9 грудня. Сон – найбільш невідомий у світі злодій…
Якщо можна було б прожити з літератури і мистецтва, спілки митців налічували б не десятки й сотні, а мільйони офіційних членів.
Новий Рік – портал у новітню творчість…
11 грудня. В Осипа Турянського є заклик відвернути очі від життя, а вдивлятися в буття, що мало б означати: розплющити очі свого єства.
Для справжності форма здебільш не має особливого значення.
12 грудня. Велика і мала історії поєднуються в моменти народження й смерті людини…
13 грудня. Приваблює творчість як суцільна новина.
14 грудня. Писати «для всіх» неможливо, самé ж прагнення письменника до цього – самогубство.
Бути одним із найменших – приховувати не найбільші свої бажання, а найбільші здобутки…
Людина – не вкрай корисний у природі жук-гнойовик, через що здатна нести на плечах не безліч, а хіба половину своєї ваги; хочеш перевершити себе й інших – берися за справу куди як важку й непопулярну, але так само безмірно хосенну.
15 грудня. У присутності пихи істини не маліють, а скоріше забиваються, як равлики, в мушлі мовчання…
Пробування в істині означає, мабуть, пробування в безперервній Божій природності й питомості…
17 грудня. Якщо існує політичний клас, то чом би не мав існувати клас літературно-мистецький?
18 грудня. Як пережити щось? – Загнуздавши своє дике переживання.
19 грудня. Ремствувачі нагадують віз, що везе і скрипить, просто котиться і все одно скрипить. Та нині вози рідкість, а ремствувачів дедалі більше.
Популярне в наші часи вихваляння особи для зиску явно принижує обох.
20 грудня. У деякі картини хочеться ввійти, але побоюєшся, що потім можеш не вийти…
Проза скороминуща, завжди в дорозі до крапки.
Чим відоміший сучасник, тим більше він схильний до втрати своїх особистісних рис, тим менше він особистість…
Добре почуватися – відчувати живий баланс між духом і тілом.
Сократ не був доктором філософських наук…
21 грудня. Мабуть, хтось вдався до письменства, щоб менше говорити.
Книжка як стіна пихи…
Скрупульозність природи легка: витворивши, наприклад, шедевр квітки, натура не ґарантує їй довгого віку…
Без риторики. Книжки роблять нас людьми, а ким/чим роблять нас ПК і смартфони?
22 грудня. Навіть всесвітньо відомих класиків любимо або ні, а тут – письменники-колеги…
24 грудня. Можна піддати сумніву популярний вислів: «Не життя, а існування», позаяк «існують» саме більші й великі сутності (Бог, Всесвіт, поезія…); тож наведеним бідканням ніби лукаво домагаємося земного наджиття…
25 грудня. Якщо з усіма, то тільки в доброму і корисному.
26 грудня. Тепло, літепло має свій ідеал застосування, а тому: гарячий у вірі, теплий у стосунках.
28 грудня. Без дару нема священника, без таланту – митця.
Із зірки у терни…
Богдан Смоляк
Січень 2024 р.
Замість ілюстрації – етюд «Сон про Київ» (акрил)