За доброю традицією вже п’ятий рік поспіль спекотної серпневої неділі в Надрічному відбулося довгоочікуване свято – День села.
У полудень після Божественної літургії в храмі святого мученика Йосафата процесія на чолі зі священником зупинилася біля фігури Матері Божої в центрі села. Отець Зеновій Бідула, відслуживши подячний молебень, серед іншого побажав Надрічному стати центром громади, а сільський голова Володимир Баран наголосив, що День села вже став чудовим майданчиком для єднання й зустрічей сімей та родин, друзів та гостей.
Одразу після духовної частини на просторах поблизу адмінбудинку стало гучно й радісно, адже стартувала спортивно-розважальна частина торжества.
Святковий тон задавала легка українська музика, що гучно лунала з потужних динаміків. Біля красиво оформленої фотозони збиралися охочі зробити пам’ятну світлину з новою датою Дня села.
Малюки весело тестували оновлений дитячий майданчик та з неприхованою цікавістю розглядали нанесені активними матусями й дітворою фарбою на асфальт сонечко та черепаху, бджілку й змійку, равлика та шахову дошку, лабіринт та хмарку, класики й квадрат…
Звичайно, й про атракціони від «HAPPY LAND» ніхто не забував, адже спуститись із високої надувної гірки чи пострибати на батуті, скуштувати солодкої вати та морозива, побавитись повітряною кулькою, новою іграшкою чи чудернацьким брязкальцем – це справжнє дитяче щастя.
Виїзні торговці пропонували покупцям широкий асортимент усіляких наїдків та напитків: шашлик, ковбаски, картопля, хот-доги, паніні, піца, медовуха, пиво, мохіто, квас…
Як завжди, пильно і суворо, але з душевною добротою Роман Михайлович Янко спостерігав за ходами та комбінаціями юних поціновувачів шашок. Найкращим серед учасників став Володимир Музичка. А для того, щоб розподілити друге й третє призові місця, довелося проводити додатковий поєдинок, у якому Олександр Сапач переграв Андрія Мищишина.
На свіжому піску чотири колективи під пильним оком судді-організатора Ігоря Степановича Чорного мірялись силами та майстерністю у волейбольних баталіях за коловою системою. Не було рівних чемпіону спартакіади Тернопілля серед сіл – команді Потутор. Сільський голова Андрій Люшняк із сином Артемом упевнено вели партнерів – Івана Фангу, Андрія Дуду, Святослава Хичія, Василя Климковського, Андрія Петрушку, Назара Дуду – до безапеляційного тріумфу. Всіх здолали в двох партіях, отримали кубок і медалі. Другими стали хлопці з Куропатник. А господарям для завоюванням бронзових нагород виявилось достатньо звитяги над сусідами з Біще.
На змагання з міні-футболу під егідою Бережанської районної федерації футболу заявилися одразу сім команд. Не змогли подолати груповий турнір «Жуків», «Статус» та місцева «Енергія». У півфіналах усе з’ясувалося лише в серії після матчевих пенальті. Юні куропатницькі футболісти вибороли бронзові нагороди в поєдинку із об’єднаною командою Гинович та Лапшина під назвою «Золота Липа». У головному поєдинку турніру все вирішив єдиний гол, випадково забитий у власні ворота командою «Куропатники – ветерани». Фінальний свисток судді-організатора Святослава Михайловича Семегена радісно пролунав для команди «Надрічного», яка вдруге поспіль завоювала кубок та золоті медалі. Ось октет переможців: Михайло Савчук, Назарій Кадубець, Ігор Леськів, Віталій Дидик, Володимир Боянович, Василь Шведецький, Віктор Подоляк, Андрій Стефанишин.
О шостій вечора словами «Моє рідне село – світ дитинства чарівний…» ведучі свята – юні красуні Віта Маланчук, Марія Мищишин, Людмила Болюх та Аліна Косован – розпочали святковий концерт. Пісню «Синє небо, жовте поле» чудово виконала Олена Ковальчук.
Овації й фурор кількох сотень глядачів викликали дебютанти свята – дошкільнята з місцевого дитячого садочка: Софія Булін, Андрій Лещишин, Наталія Рутковська, Віталій Штепований, Станіслав Телюк, Максим Лужний, Діана Свята, Каріна Вдовин, Олег Потіцький, Максим Ковальчук, Андрій Болюх, Діана Кулина, Вероніка Булін, Ангеліна Пампух. Хлопчики та дівчатка заспівали «Я малюю» та продекламували коротенькі віршики.
Для дитячого хору «Голосинка» Жуківської державної музичної школи під керівництвом Олесі Москалик-Загродньої та Дмитра Загороднього виступ у Надрічному став генеральною репетицією перед поїздкою на конкурс у Болгарію.
За тридцятиріччя пасторського служіння греко-католицькій Парафії святого мученика Йосафата отець Зеновій Бідула з рук керівника сільської громади отримав символічну відзнаку з пам’ятним гравіюванням. Церковний хор (Галина Баран, Галина Миколишин, Степанія Хараба, Анна Штепована, Степанія Баран, Ольга Віятик, Марія Баран) подарував дві пісні – «В тяжку годину» та особливі «Многая літа»… Розчулений увагою, священник подякував усім, згадав про перші богослужіння, про покоління жителів, які охрестив, одружив, провів в останню путь…
Під удари метронома хвилиною мовчання вшанували загиблих односельчан у буремні роки світових воєн.
Відзначили й синів Надрічного, які несли службу в зоні проведення АТО й Операції об’єднаних сил: Миколу Бича, Романа Білика, Володимира Бояновича, Степана Дидика, Михайла Кондрата, Ігоря Лещишина, Олега Лупиніса, Володимира Підлужного, Андрія Сороку, Дмитра Сороку, Михайла Ференца, Назарія Швеця.
Поетичні рядки дзвінко декламували Софія Бич, Юрій Оберський, Софія Савчук, Христина Мнєшик, Ірина Савчук та Олена Ковальчук.
Різноманітні піснеспіви від юних місцевих талантів лунали на святі. Чисті голоси Юлії Рутковської («Свіча»), Ірини Савчук («Малесенькі долоньки»), Людмили й Наталії Болюх («Біля тополі», «Перше побачення»), Роксолани Недільської («Рушник вишиваний», «Пісня солов’їна») не залишили нікого байдужим.
Іграшки та перші грамоти в житті отримали Артем Дзінора, Богдан Штокало та Вікторія Баран – малята, що з’явилися на світ між Днями села.
Привітали й найстарших сільських мешканців Катерину Миколаївну Горинь та Степана Дмитровича Бича.
Із трьома чвертями віку привітали та передали особливу нагороду для славного земляка, живої легенди Дрищева-Надрічного Василя Дмитровича Савчука. Людину, яка ніколи не забуває про своє рідне село й часто згадує про батьківський край у свої багатогранній творчості.
У Надрічному проживають дві унікальні родини з чотирьох повних поколінь (прадідусь і прабабуся, дідусь і бабуся, батько й мати, діти). Цієї святкової днини відзначили сім’ї Михайла Дмитровича та Ярослави Петрівни Баран, Василя Петровича та Степанії Петрівни Харабів.
Поділилися своїми пісенними талантами на святковій сцені й гості – дівчата з Поручина («Любіть Україну», «Рідна серцю Україна»).
Творець хитромудрих шахових задач Роман Янко зачитав свіжу авторську поезію.
Відділ культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації делегував на свято танцювальні колективи «Водограй» (керівник Ірина Бурчак) і «Тандем» (хореограф Христина Хиляк).
А скільки було добірного гумору на святі! Катерина Бай та Надія Черинда подарували глядачам порцію сміху, зігравши двох колоритних кумась. Гуморист із Урманя Володимир Майко весело розповідав кумедні історії. Дівчата з Поручина Соломія Насткевич та Уляна Ворона тішили публіку сценкою в образах двох старих бабусь. Завідувачки сільських клубів Лапшина та Вербова – гумористичний театр мініатюр «Солоденькі вишеньки» у неповторній манері «скаржилися» на життєві будні, оригінально привітавшии всіх зі святом.
Сценарій святкового концерту – продукт юного дарування з Шумщини Софії Василівни Савчук. Але як тонко відчували невидимі нитки тригодинного дійства та в живому режимі майстерно вносили довершені штрихи організатори заходу Василина Богданівна Павлів та Галина Богданівна Савчук.
Жоден цікавий момент торжества не оминув об’єктив відеоблогера Арсена Недільського.
Спонсорами Дня села вчергове стали Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона» та приватний підприємець Ігор Вдовин.
Надрічнянський сільський голова Володимир Васильович Баран цієї святкової днини видав понад дві сотні грамот. У своєму виступі він подякував усім, хто в будь-який спосіб долучився до цього масштабного дійства, побажав усіх благ та гараздів. До третьої ранку люди різного віку чи не з усіх куточків району продовжували відпочивати – танцювали на асфальті під ритми музичного гурту «Dоля». А через рік Надрічне відзначатиме 600-річчя села!
Фінальна пісня на завершення дійства була знаковою:
«І все буде добре, для кожного з нас,
І все буде добре, настане наш час…».
Тетяна Бідзіля.
.
