У кінці 80-х років минулого століття, коли СРСР доживав свої останні дні, в Україні почав розвиватися кооперативний рух та торгівля. Підприємливі українці, особливо із західних областей, стали їздити до Польщі, Югославії, Туреччини та інших країн близького зарубіжжя з метою заробітку на перепродажі товарів.
В часі проголошення незалежності нашої держави, торгівля імпортними товарами пожвавилася. У Чорткові появилися турецькі светри, джинси, куртки та інший одяг, що раніше було дефіцитом. Відтак, з метою збуту цих товарів, новоявлені підприємці утворили стихійний ринок у центральній частині міста. Місцева влада стала замислюватися над питанням, що робити далі із цим явищем. Невдовзі Чортківська міська рада спільно районною гілкою влади приняла одностайне рішення перенести ринок в інше місце. Для цього вибрали територію у районі Синякове, яка належала Угринській сільській раді. Загалом це був найкращий варіант, позаяк територія знаходилася за містом, мала хорошу транспортну розв’язку, була доволі об’ємною, що дозволяло розширювати ринок та облаштовувати торгові місця. Щоби упорядкувати торгівлю, Чортківська міська рада вирішила утворити комунальне підприємство «Чортківський ринок». Першим директором цього підприємства став Михайло Чорний.
Ринок біля Синякове дедалі більше розгортався. Там торгували не лише промисловими товарами, а й свинями і худобою, а також, по суботах, й автомобілями. У перспективі це мав бути великий торговий центр подібний до теперішнього Калинівського ринку у Чернівцях. Проте владні мужі Чортківщини стали побоюватися, що із розвитком ринку тут зросте криміногенна обстановка. Не задумуючись про наслідки, влада дала «добро» про повернення «малого Шанхаю» назад до центру Чорткова. На той час центр міста виглядав просторо та привабливо. Повсюди росли красені-ялинки та каштани, на клумбах цвіли квіти… В одну мить цю красу стали викорчовувати та нищити. Готувався «плацдарм» того, що маємо в історичній частині Чорткова тепер.
Станом на 2001 рік новим директором КП «Чортківський ринок» вже був Василь Караван. Поступово торгові місця (палатки) збільшувалися і у 2006 році їх вже налічувалося близько 400. Підприємці чемно платили орендну плату, і, відповідно, ці кошти поповнювали міську казну. Але… Але у що перетворився колись затишний центр? Образно висловлюючись, – у бджолиний вулик. В базарні дні тут важко було пропхатися, всюди бруд та місиво. Якби, борони Боже, загорівся якийсь будинок на площі Ринок, то сюди навряд чи б заїхала пожежна машина, і карета швидкої допомоги також. А в яких умовах працювали люди? Попробуй-но вистояти на 30-ти градусному морозі цілий день, або в аналогічну спеку. Однак темпи торгівлі не спадали. Принаймні це тривало до кризового періоду в Україні.
Про перенесення ринку із центру міста говорили всі, кому не ліньки. Особливо у цьому сенсі старалися запевнити громаду кандидати на посаду міського голови. Були й конкретні пропозиції. До прикладу, ринок мав вміститися у споруді колишньої військової частини, яку приватизував підприємець Олег Танасів. Але далі слів справа не зрушилася. Підчас головування у міській раді Ігоря Билиці у Чорткові почалося будівництво критого ринку «Набережний». Однак дотепер ця будова «з бородою». Говорили, що для ринку є місце біля АТП-16142. Але, як мовиться, віз і далі там.
Роман Бойко, який зараз очолює КП «Міський комунальний ринок Чортківської міської ради» каже, що перенесення базару конче необхідне. Однак ні він, ні підприємці ніколи не погодяться на це, якщо їм не буде запропоновано кращі умови для торгівлі, ніж існуючі тепер. Також люди вимагатимуть стабільності з фінансово-економічних питань.
Зараз КП має у своєму підпорядкуванні 186 торгових точок. Вимальовується тенденція до їх зменшення. Під ринок Чортківська міська рада виділила земельну ділянку за користування якою підприємство платить земельний податок. За минулий рік сплачено близько 400 тисяч гривень усіх податків. Кожний підприємець переказує на рахунок підприємства 3,80 грн. за кв.м відповідно до займаної площі. Кошти облікують та переказують до міського бюджету.
Михайло Опиханий, Chortkiv.online