А яка глибока і чиста криниця чарівних слів, яка багата лексика!
Це не просто спогади – це мелодія Вашого широго і доброго серця!
Пишіть! Хай на папір лягають і весняні, і літні,і зимові, і осінні чарівні словечка!
Даруйте вдячному читачеві приємні миті від спілкування з такою красою!
Чекатиму на нові спогади, на Ваші життєві роздуми, на зерна добра, засіяні Вашим розумом!
Щиро вдячна шанувальниця Вашої творчості, Ваша учениця.
Надзвичайно гарні й до душі щемливі Ваші спогади про найпрекрасніші роки навчання в Університеті. Світла пам’ять нашим Шляхетним Викладачам…
Безмежно вдячна Вам, Зіновію Михайловичу,за зворушливі,чудові спогади. Це не тільки спогади – це акорди творчості.
Ви тонкий стиліст і віртуоз чарівного слова.
Яке емоційне наповнення описів!
Яка майстерність оповіді! Читала я Ваші спогади, пане викладачу, із таким захопленням!
Ваші супутники – слова,
Без них і кроку не ступаєте.
Так, з насолодою читала і вслухалася в акорди творчості.
Ви згадуєте своїх викладачів, деякі із них були і моїми викладачами.
Читаючи Ваші спогади, я перенеслась у мріях у Львів, у мою кузню знань.
Згадала і Ваші пари, Вашу науку.
Ці згадки тільки приємні, бо Ви, мій Учителю, були толерантні, розумні, добрі.
Ви розуміли студентів.
Дякую Вам за Вашу невтомну вчительську працю.
А зараз захоплююся Вашими спогадами.
Пишіть. Так хочеться насолоджуватися кожним Вашим словом. Сійте зерна мудрості на життєвому полі!
Нехай звучать акорди Вашої творчості!
Мова – коріння
І зранений птах,
Мова -насіння
На мудрих ланах.
С.Сапеляк
О, які прекрасні спогади…. Найкращі студентські роки, найкращі викладачі, яких я пам’ятатиму усе своє життя. Пишаюся, що була студенткою древнього університету.
Дякую за можливість помолодіти. Прекрасні дні юності, на жаль, не повторні. Схиляю голову перед усіма нашими викладачами. Здоров’я і щастя їм. Світла пам’ять тим, що зоріють нам із неба.
Прочитала Ваші спогади, і мов би, ще раз пережила прекрасні роки студентської юності. Майже усі ці сподвижники науки, були й моїми викладачами. Прекрасні люди, цікаві особисті. Царство Небесне світлим душам!
У Ваших спогадах, пане Зиновію, дуже рельєфно вимальовується внутрішній світ автора – теплий, щирий, людяний, християнський. Добра Вам!!!
Дуже лаконічно написано! Аж душа щемить! Може буде книжечка видана зі спогадами ! Хотіла би також її мати! Згадую свої шкільні та інститутські роки!
Дякую Зенику за згадку про нашу школу і такий все-таки наш дружний клас. Чекаю продовження і про наші шкільні вечори і, звичайно, про наше шкільне подвір’я з старим каштаном в дупло якого після іспитів летіли всі наші шпаргалки і ще багато про що, хотілось би прочитати, згадати, посміхнутись. Пиши, ти ж один у нашому класі дослужився до професорського звання.
Дуже цікаво читати Ваші спогади, Зіновію Михайловичу!
Вони доторкнулися до струн і мого серця, і я відчула таку теплоту – теплоту Ваших слів, теплоту Вашого серця, теплоту Вашого дитинства.
Дізналася, що Ви в дитинстві мали талант до музики, а ще дізналася, які Ви предмети любили.
Я теж дуже любила, крім мови і літератури, біологію, ботаніку, астрономію, хімію.
Читаючи Ваші спогади, я на крилах спогадів перенеслась у дитинство. Яке воно чарівне і цікаве.
Дякую Вам, пане викладачу, за цікаві і зворушливі спогади.
Тільки людина з чутливим і добрим серцем може так прекрасно написати.
Саме таким Ви є.
І в цьому я не раз переконуюся, коли читаю Ваші дописи.
Щиро Вам вдячна за чарівність і тепло Ваших слів.
Пишіть… Мені приємно читати.
Божої Вам ласки, здоров’я,
натхнення і приємних спогадів, мій Учителю!
Неймовірна пам’ять після 50 років з моменту закінчення школи, бо я вже багатьох вчителів не можу згадати прізвище. Дякую, що відновив пам’ ять. Пиши, дзвони. Успіхів і міцного здоров’я
Як Ви, пане Зіновію, гарно написали. Плавність думки, прекрасне чуття слова, шляхетність викладу неймовірно мене вразили.
Цікаво читати. Прикидаєш, приміряєш до свого, хай не зовсім босоного, але… Чи буде, пане Зіновію, продовження?
Нарешті те, що мало бути!
Успіху і невтомності бажаю!
Колись діти дійсно йшли до школи, до училища вчитися, хотіли бути освіченими. Була велика повага до старших. Батьки ГОВОРИЛИ ЦЕРКВА, ШКОЛА І СІМ’Я-ЦЕ СВЯТЕ. ЗАРАЗ ЗОВСІМ ІНШІ ПОНЯТТЯ У БІЛЬШОСТІ СІМЕЙ.. ГРОШІ, БЕЗБОЖНИЦВО І ХАМСТВО Є У ПРІОРІТЕТІ. ОСЬ ТАК.
Зиновій Бичко