Вони були чиїмись синами, батьками, друзями, коханими. Кожен з них про щось мріяв, був чиїмось другом. Можна навіть згадувати дріб’язкові конфлікти, але все це – ніщо в порівнянні з вічністю. Бо вони віддали найдорожче – своє життя. І навряд чи хто-небудь з них думав, що їх життя обірветься так: раптово, далеко від рідного дому.
12 серпня під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув наш земляк, уродженцем села Криволука, що в Чортківському районі Іван Сторчак. Хлопцю було всього лише 21 рік.
Солдат загинув під час виконання бойового завдання поблизу Водяного. Іван Сторчак був навідником кулеметного взводу військової частини А2896.
«Іван з багатодітної сім’ї. Мав ще дві сестри і трьох братів. Наймолодшій сестричці лише 7 рочків, – розповідає секретар Палашівської сільради Наталя Сенюк. – Він був надзвичайно доброю дитиною. Допомагав мамі, бо вона виховувала їх самотужки. Це тяжка втрата для нашого села».
Іван навчався у Бучачі в місцевому профтехучилищі. Мріяв стати будівельником. Проте після навчання пішов до армії, а восени 2016 року підписав контракт в АТО.
«Ніхто з односельчан не скаже про Івана жодного кривого слова. Бо він завжди був кращим, нікому не відмовив у допомозі. Важко усвідомлювати те, що на сході країни гинуть молоді люди, гинуть українські патріоти – цвіт Нації», – продовжує Наталія Сенюк.
Завтра, 15 серпня, тіло Івана Сторчака мають привезти у Чортківський морг. Після відбудеться поминальна служба у Катедральному соборі Верховних Апостолів Петра і Павла. Потім бійця доправлять у рідне село Криволуки, де і поховають.