відгук на електронний збірник «Мальви для героя», 2019 (укладач Е. Заржицька)

Гортаю-перечитую вкотре під супровід щемливої «Мелодії» Мирослава Скорика електронний збірник творів українських сучасних авторів «Мальви для героя». І, здається мені, нема більшого болю, як той, що говорить про вічні бої, вічні рани і вічні втрати.
40 віруючих каппадокійських воїнів-християн не зреклися Бога. І таким чином, ми сьогодні не язичники. Ми – християни.
40 сучасних письменників України не зреклися свого істинного покликання,, «нехай Слово стане нам зброєю». І таким чином, в нас буде днесь і завтра Україна.
Не забуваймо, що підтримка нашим воїнам важлива завжди. В перші дні війни вона допомогла вистояти. Зараз допомагає захищати. Наші захисники мужні, сильні, сміливі. Але їм в непрості часи сьогодення вкрай потрібна духовна підтримка. Медіавидання «Мальви для героя» побачило світ за ініціативи невтомної нашої бджілки, відомої української письменниці Еліни Заржицької. Вона згуртувала авторів зі всієї України, зі Сходу й Заходу, Півночі й Півдня. Є тут Київ, Луганськ, Львів й Івано-Франківськ,Хмельниччина і Вінниччина. А ядро збірника становлять січеславські, дніпровські автори. З багатьма я знайома особисто, декого зустріла вперше на сторінках видання. Редакторської праці над створенням збірника доклала письменниця Любов Сердунич. Це електронне видання можна читати не лише так як я, з комп’ютера, але й з айфонів, смартфонів та планшетів.
Відзначу також сприяння у цій добрій справі Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова та КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР». До створення збірника долучались захисники України. Власне, для оформлення збірника використані малюнки бійців АТО – учасників реабілітаційного проекту Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова. Електронні збірники «Мальв для героя» адресовані у військові частини, освітянам, бібліотекарям, школярам і молоді.
Одними з перших видання отримали в подарунок воїни, які заліковують свої рани у Дніпровському військовому госпіталі. Колектив січеславських авторів організував для них чудову зустріч-презентацію. А ми, хто був далеко на відстані – подумки були з ними.
А тепер трохи про зміст збірника. Прозаїки і поети кожен тремко і неповторно озвався в своїх творах на захист рідної землі. Є у цьому виданні моя новела «Сто двадцять сім». Вона розповідає про садівника і хлібороба, який став воїном. Він запам’ятав на війні загибель 126 побратимів, і в пам’ять про кожного з них хоче посадити дерево, як повернеться з війни. Та в одному з боїв гине, ставши «сто двадцять сьомим деревом в саду Гетсиманському».
Щодо назви видання. Невипадково героям дарують мої творчі побратими і посестри мальви. Бо мальви – особливі для українського народу квіти. Відомий українознавець Вадим Скуратівський розповідає, що мальви є символом любові до рідної землі. В кожному селі, біля кожної хатини, під стріхою заглядали у вікна різнобарвні мальви. «Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила!», – зазначає В. Скуратівський. Тож мальви – це перші квіти, які закликають наших героїв повертатися живими з стежок війни, зустрічатимуть на рідному порозі.

Галина МАКСИМІВ
місто Долина Івано-Франківської області