Пригадуються дитячі роки. Якось, риючись у платяному куфері, натрапив на невідому дитині річ. Це був темно-зелений скручений триметровий шовковий шнур, що на кінцях мав пишні кутаси, себто китиці. Запитую маму, що то є?
І от що вона мені розказала.
У липні 1941 року німецькі війська вступили у Стрий. Якось-то ввечері зайшов у наш будинок сусід, корчмар-єврей. Знаючи, що мама володіє німецькою, він попросив, щоби вона ублагала німецького коменданта за збереження життя єврейської сім’ї. Корчмар віддячився аксесуаром юдейського одягу — крайкою.
Шкода, що вона не збереглася донині…
Держава Ізраїль нагороджує таких рятівників почесним званням «Праведник народів світу» . Матуся моя виконала християнський обов’язок.
Зиновій Бичко, НСЖУ