Сьогодні я живу в країні, де люди втратили віру в світле майбутнє. На жаль – це не гучні слова, а гірка правда. День за днем я спостерігаю речі, які просто вводять мене в жах. Зараз суспільство знаходиться на стадії повного божевілля, інакше, як можна пояснити те, що діється в світі. Війни, конфлікти цього можна було б уникнути, якби люди не забували хто вони, і навіщо їх існування.
На відміну від тварин у нас є моральні принципи, емоції і геніальне мислення. Хіба всього цього мало, для того, щоб просто жити і наполегливо працювати на благо всієї Землі і людства. Чому не можна орієнтуватися на вищі цілі, ігноруючи тягу до неправильних речей. Чому кожен з нас закриває очі і переконує себе, що все добре, прикриваючись різними відмовками. Питання в тому, як довго ми протягнемо? У світі, де уряд обкрадає свій народ заради того, щоб купити будинок побільше і машину сучасніше, позбавляючи при цьому іншу людину життя тому, що їй просто не було чого їсти. Куди звертатися, коли тебе наздожене небезпека, якщо ми більше не можемо довіряти правоохоронній системі. Всі стверджують, що від нас залежить майбутнє. Звичайно – залежить! Так давайте щось робити, а не розкидатися порожніми обіцянками і словами. Все, що потрібно – відкрити очі і почати діяти. Адже ми всі хочемо жити в мирі і благополуччі, так навіщо претендувати на чужу землю або життя. На всіх вистачить місця, то чому б не приборкати свою гординю і марнославство. Згадати що ми дійсно ЛЮДИ, а не величезне стадо яким керують егоїстичні та безсердечні особи, що слухають тільки себе, граючись у свої ігри. Ось тільки це не гра, а реальність, в якій люди все більше і більше гинуть. Ми не зможемо існувати, якщо будемо їм підкорятися. Історія повинна нас учити, не здійснювати минулих помилок, і давати мотивацію не допустити повторення безлічі бід. Все в наших руках. Бог створив цей світ для щастя і процвітання так чому б нам не дотримуватися цього задуму і тоді не доведеться хвилюватися про те, як будуть жити наші діти, ми не будемо хвилюватися, що нашу незалежність і відчуття свободи зможуть забрати, і що в будь-якій ситуації ми будемо мати змогу звернутися за допомогою і бути впевненими в тому, що нас захистять. Ми всі рівні і всі маємо право на нормальне життя, де не потрібно буде красти їжу або речі, для того, щоб вижити, а знати, що є люди, які врятують в скрутну хвилину. Проявивши більше доброти, щедрості, милосердя ми змінимо плачевний результат подій. Потрібно робити крок вперед. Покажіть, хто ви є насправді, щоб наступні покоління не робили тих помилок, що допустили ми. Наш президент і уряд повинні бути гордістю, а не об’єктами для глузувань і насмішок, а для цього лише необхідно виконувати свої красномовні обіцянки. Наші предки не для того боролися і жертвували собою, щоб ви згубили цю країну. Піднімайте планку та досягайте висот не для себе, а для тих, хто довірив вам свої долі. Я люблю свою державу, але не хочу жити в руїнах.
Лера Бржестовська