На п’ятому місяці російсько-української війни, коли не вщухають бомбові удари, гради, сипляться снаряди на наші міста і села, гинуть не тільки військові, а й мирне населення, себто триває масове винищення України як непохитної й нездоланної нації, що обрала боротьбу за незалежність, процвітання народів, котрі мешкають на наших теренах і понад усе цінять свободу як для України, так і для Європи та й усього світу, ми повинні ще більше згуртовуватись, усвідомлюючи, війна ще триватиме невідомо скільки.
Гадаємо, як ніколи доречним постане друге число «Буковинського журналу», невзабарі вийде у світ. До речі, один з найчисельніших випусків часопису за останні кілька років. Наступний – стане ювілейним, 125-им! А поки що триває війна не лише на фронті, а й на сторінках журналу. Василь та Степан Куйбіди діляться думками, як розвиватиметься держава, коли розгромить ненависних ворогів, рашистів «Пріорітетні завдання модернізації Ураїни», Василь Лизанчук розкриває складові «Антиукраїнського інформаційно-психологічного терору». Анатолій Ковальчук подає під рубрикою «Про це повинен знати кожен»: «Відомі діячі – про московщину, її владу і народ». Михайло Сайко порівнює дві російсько-українські війни 1917-1918 та 2014-2022 років. Михайло Павлюк акцентує увагу на наших досягненнях після чверть століття взамоповаги, довір’я і партнерства.
Приверне загальну читацьку увагу перша публікація листування політв’язня, великого поета, лавреата Шевченківської премії Тараса Мельничука з Іваном Михайловичем Дзюбою, коли Тарасові вдруге довелося потрапити у застінки до Вінницької тюрми у пошуках виходу зі скрутної ситуації. Доповнюють публікіції присвяти з нагоди його кончини 22 лютого 2022 року, коли через день розпочалася російсько-українська війна.
Чимало публікацій посідають твори про нечувану війну, вміщено добірки поезій Бориса Бунчука, Світлани Кирилюк, Юрія Синевіра. Дебютує віршами Микита Рижих з Нової Каховки на Херсонщині. Перекладна література представлена польською письменницею Монікою Барбарою Матейчик, перекладала Ірина Мироненко. Віршовані рядки Галини Мальник, фармацевта за фахом, також привернуть читацьку увагу. «Літературні студії» та «Перед виходом книги» Ірина Мироненко аналізує три книжки серії «Третє тисячоліття. Українська поезія», що побачили світ у чернівецькому видавництві «Друк Арт», – Леоніда Талалая, Петра Свинцицького, Мирослава Лазарука. Галина Клименко-Синьоок аналізує ювілейну книжку «Від безмежної любові до ярої ненависті», пройдені письменницею, перебуваючи в сибірській неволі, Катериною Мандрик-Куйбідою. Лідія Ковалець у рубриці «Забуті публікації» досліджує історію створення повісті «Рожі а тернє» Євгенії Ярошинської про взаємини зі священником.
Часопис розпочав публікації з нагоди 300-річчя великого українського філософа Григорія Сковороди, що виповнюється в листопаді цього року. Ще одній даті присвятив публікацію Роман Горак, подавши унікальні деталі з біографії геніального Тараса Шевченка в есеї «Лисянка». Юрій Корнєв розповідає про літератора і кінознавця Володимира Дячкова. З ювілеєм вітають і відомого гармошкаря, композитора Григорія Гайдеєка з Недобоївців на Буковині. Світлана Руденко під рубрикою «Наодинці з пам’яттю» розповідає про свого батька, колишнього ректора Чернівецького національного уніерситету імені Юрія Федьковича Степана Костишина.
Петро та Руслана Ляшуки зупиняються на долях видатних лікарів-учених України, Василь Костик знайомить з краєзнавцями Кузьмою Смалем та Григорієм Сінченком «Фольклористика Буковини в іменах». Широко представлений і книжковий доробок Оксани Ровенчак (Іван Гаврилович), Марти Починайко (Іларій Ляхович), Богдана Мельничука (Ольга Меленчук), Ігоря Фарини (Тетяна Дігай), Марії Маш (Надії Гаврилюк).
Проілюстровано це число репродукціями картин Прокопа Колісника, який відзначив би своє 65-річчя. Есею про нього написав художник Олесь Соловей. Варто додати, що оголошено передплату на «Буковинський журнал». Часопис продовжує існувати, навіть воєнне лихоліття не вплинуло на його долю. То ж передплачуйте й читайте на здоров’я. Передплатна ціна на друге півріччя 135 грн. Це можна зробити і за телефоном 050-876-04-57.
МИРОСЛАВ ЛАЗАРУК