Ярослав Середницький – відомий дослідник військової історії, боротьби за незалежність України і життя та чину генерала Павла Шандрука, дійсний член НТШ та Товариства «Тернопільщина» подав на розсуд читачів свою нову книгу. У ній йдеться про земляка і генерала Павла Шандрука, народженого на території тернопільської Волині.
Нещодавно на зібранні Правління Львівського товариства “Тернопільщина” (заст. Голови, професор Степан Трохимчук, Голова видавничої ради, член-кор. ТАУ Руслан Баран, секретар зібрання Аделя Дячун та інші) автор представив нове видання і підписав автографи. Книга «Генерал Павло Шандрук. 1920-1936 роки. Продовження боротьби з російським імперіалізмом за незалежність України. – Львів: Растр-7, 2020. – 284 с.» вийшла друком до 130-річчя від дня народження знаного тернопільщука генерала Павла Шандрука.
У ній висвітлено основні самостійні бої Армії УНР на Більшовицькому фронті. Тобто, події боротьби за державну незалежність столітньої давності від жовтня 1920 року до останнього бою 21 листопада 1920 року за участі тоді полковника Шандрука, уродженця села Борсуки (тепер Ланівецького району). Далі подано події з інтернування вояків Армії УНР у союзній Польщі з метою збереження війська і життів козаків і старшин, Другого Зимового походу, військову та культурно-просвітницьку діяльність у таборі № 10 у м. Каліщі біля Познані, де перебував полковник, а від 1922 року і сам П. Шандрук. Від 1927 року означено новий етап боротьби вже в якості генерала з російським імперіалізмом, а саме створення й діяльність Генштабу Армії УНР у Варшаві. Особливо важливою віхою того періоду стало розроблення проекту відродження 100-тисячного Українського війська та формування планів визволення України від московської окупації. Описано щоденну працю Генштабу Армії УНР на тлі міжнародних подій та основні публікації генерала П. Шандрука 1921-1936 років про військові дії Армії УНР, 3-ої Залізної дивізії та інших частин у Визвольних змаганнях, союзну угоду УНР з Польщею 1920 року, спільний наступ на Київ, порушення угоди Польщею підписанням 18 березня 1921 року мирного договору з Совєцькою Росією, Голодомору в Україні, якого Захід «не бачив», та дій Генштабу Армії УНР під час німецької загрози Польщі.
Повсякденна праця в Генштабі Армії УНР й публіцистична діяльність генерала П. Шандрука на конкретних напрямках військово-політичної боротьби української військової еміграції в Польщі проти комуно-більшовизму й контакти з військовиками інших держав (Азербайджану, Грузії, Туркестану, Козацьких республік Дону, Кубані й Тереку, Ідель-Уралу), поневолених у 1918-1921 роках імпер-шовіністичною Москвою, не залишилися без уваги її каральних державних органів. Про це свідчить спроба ГПУ добитися повернення генерала П. Шандрука до України. Підкреслено, що смерть маршалка Ю. Пілсудського й прихід до влади в Польщі нових політичних і військових лідерів, суттєво послабила політику «прометеїзму», спрямовану на боротьбу поневолених червоною Москвою народів за незалежність. І, передусім, нерозуміння важливості сусідства на Сході з незалежною Українською державою.
Книга про життя і чин генерала П. Шандрука проілюстрована багатьма світлинами українських і зарубіжних військовиків та подій. Значна частина світлин подається вперше. Книга буде цікавою широкому колу українських читачів. Передусім тим, хто хоче знати правдиву, а не спотворену роками совєцької окупації України історію, особливо студентству та землякам генерала Павла Шандрука на Тернопільщині. А також дослідникам процесів національного державотворення на еміграції в 1920-1936 роках через створення й діяльність українських військово-політичних інституцій.
Руслан Баран,
провідний дослідник
Галицького авіаційного
інженерно-технічного
товариства (ГАІТЕТ), Львів.