Вперше організатори Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде змінили традицію, влаштувавши церемонію вручення нагород лавреатам не в Спілці письменників, а в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові. Але цьому є логічне пояснення.
Як розповіла старша наукова співробітниця Музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької у Львові, викладач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка»Роксоляна Мисько-Пасічник, співачка зі світовим іменем Соломія Крушельницька і уславлена письменниця Ірина Вільде були знайомі, про що є публікації в книгах спогадів. Також відомо, що тато письменниці побував на концерті великої Соломії в 1911 році, тож її ім’я було в Ірини Вільде на слуху ще з дитинства. І невипадково в романі “Сестри Річинські” письменниця згадує пісню “Родимий краю, село родиме”, що стала візитівкою пісенної творчості Соломії Крушельницької: нею завше, повернувшись із далеких доріг, українська оперна співачка розпочинала концерти на рідних теренах; нею й завершила свій останній виступ. До цієї композиції Віктора Матюка звернулись також і організатори заходу: спершу присутні почули в авдіозаписі цей ностальгічний романс у виконанні Соломії Крушельницької, а на завершення його заспівала членкиня журі Леся Бернакевич. Дослідник життя і творчості Ірини Вільде, Шевченківський лавреат Роман Горак розповів, що хоча Вільде й Соломія Крушельницька подругами не були, але зустрічі в письменниці з тріумфальною виконавицею Чіо-Чіо-Сан з опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні і при цьому однією з найтрагічніших постатей в українській культурі двадцятого століття ставалися. Тож директор Музею Михайло Кобрин висловив сподівання, що письменники згодом дослідять і висвітлять цю цікаву тему двох талановитих жінок у своїх творах.
Члени Журі – Галина Пагутяк (голова), Олександр Масляник, Леся Бернакевич, Надія Ковалик, Лана Перлулайнен та керівник проєкту Олесь Дяк привітали лавреатів: володаря першої премії львів’янина Юрія Перетятка за збірку повістей і есеїв «Апостоли узбіччя», киянина Сергія Чиркова, роман в оповіданнях якого «Богданове прокляття» удостоївся другої премії, та Ігоря Павлюка з Києва – лавреата третьої премії за роман «Буг») і сфотографувалися з ними на згадку.
P.S. До речі, в день, коли лавреатам вручали нагороди, надійшли поштою книги, які аж п’ять місяців добиралися, мабуть манівцями, зі Швейцарії до Львова на конкурс Ірини Вільде. Так що Журі вже має що читати на наступний преміальний цикл цього Конкурсу.
Леся Бернакевич, Львівська обласна організація НСПУ