Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини — центр культурного надбання Гуцульщини, експозиції та фонди якого представляють унікальну й багату історико-мистецьку та етнографічну спадщину — близько п’яти тисяч експонатів — кращих збірок виробів з дерева, кераміки, шкіри, металу, гуцульського одягу та вишивки.
Косівський музей, як філіал Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, був відкритий у 1969 році.
Оновлення експозиції музею розпочалося в 2021 році. Велика заслуга в цьому Вікторії Яремин — завідувачки музею, яка стала авторкою концепції «Інтерактивний музей Гуцульщини» з урахуванням досвіду передових європейських музеїв та рекомендацій Міжнародної ради музеїв (ІСОМ). Головна мета — поетапне перетворення експозиції у інтерактивний освітній простір з частковою адаптацією для незрячих відвідувачів.
Перший Проєкт реекпозиції Залу історії косівської кераміки був реалізований Косівською міською радою у партнерстві з музеєм: 2021 рік, перемога у конкурсі грантів Асоціації Єврорегіон-Карпати-Україна.
Конкурс «Культура у фокусі громад», проведений Благодійним фондом «МХП-Громаді» спільно з Українським культурним фондом на початку 2025 року, допоміг Косівському музею вже в червні 2025 року презентувати перед громадою виграний другий Проєкт (7 рейтингове місце серед 170 конкурсантів з різних областей України). Основна його мета — репрезентація, збереження, розвиток та ефективна популяризація локальних традицій художньої обробки дерева.
На одній із зустрічей з косів’янами Вікторія Яремин розповідала про концепцію і інновації Проєкту:
«Передбачається не просто оновлення інтер’єру та вітрин, а створення сучасного освітнього простору, в якому традиції місцевих ремесел заговорять мовою новітніх технологій. Такий підхід вже показав свою ефективність у створеному раніше інтерактивному Залі історії косівської кераміки, який діє в музеї. Тож матимемо ще один сучасний музейний зал із інтерактивним рухомим обладнанням, ігровим наповненням для дітей та дорослих, тактильними зразками деревини та виробів, екранами з відеоісторіями майстрів та зонами для взаємодії з експонатами. Також експозиція буде доступною для незрячих відвідувачів».
Проєкт «Інтерактивний музей Гуцульщини — популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини» за підтримки Українського
Культурного фонду та Благодійного Фонду «МХП-Громаді» в межах конкурсної програми «Культура. Регіони» — увінчався успіхом — вже 23 жовтня 2025року в залі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини відбулося відкриття оновленого інтерактивного залу художньої обробки дерева.
Музейний простір зібрав тих, кому небайдуже народне мистецтво: містян, музейників, науковців, членів Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта», представників закладів культури, освіти та туризму, влади, громадськості та місцевого бізнесу, майстрів-різьбярів, мистецтвознавців.
Модерувала захід Вікторія Яремин. Вона представила присутнім гостей, серед яких: Ярослава Ткачук — генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського; Уляна Баранова — керівниця групи соціального розвитку Благодійного Фонду «МХП-Громаді»; Мирослава Корнелюк — заступниця начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОВА; Богдан Палагнюк — заступник голови Косівської РВА, Юрій Плосконос — міський голова, Ірина Дімбровська — головна спеціалістка відділу промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради.
Продовжуючи захід, керівниця Проєкту, цікаво і змістовно донесла слухачам головні ідеї та особливості нової експозиції залу.
Інтерактивна експозиція — це новий формат пізнання спадщини Гуцульщини та інвестиція в майбутнє: через інновації — до глибшого розуміння традиції. А також дієвий крок до того, щоб зробити музей доступним, відкритим та цікавим для кожного відвідувача.
Наші музейники створили тут справжній креативний простір для ознайомлення з історією художньої обробки дерева на Гуцульщині, з можливістю відчути його на дотик, зазирнути за лаштунки створення виробів, пізнати справжню історію карпатського краю.
Кожний відвідувач, переступивши поріг цього залу, зразу стає його учасником, а не просто спостерігачем, тому що він має можливість торкнутися, послухати, відкрити, обернути, дослідити, а дозволяють йому в цьому — вмонтовані висувні шухляди, приховані вітрини, панелі, що обертаються, ігрові елементи та демонстраційні сучасні мистецькі вироби, які можна потримати в руках.
Відчути текстуру деревини охочі зможуть, взявши її в руки (в експозиції 10 основних зразків, які найчастіше використовувалися гуцульськими майстрами для художньої обробки).
Побачити і почути різьбяра Петра Корпанюка, нащадка найвідомішої різьбярської династії Шкрібляків-Корпанюків, праправнука Юрія Шкрібляка, майстра-інкрустатора Миколу Грепіняка з Річки, бондаря Йосипа Приймака у власних майстернях можна через три встановлені екрани з відеосупроводом, які розкривають лаштунки створення виробів та технології, які майже не змінилися за сто років.
Історію трьох славних патріархів гуцульської різьби — Юрія Шкрібляка, Марка Мегединюка, Василя Девдюка відкривають для відвідувачів рухомі панелі — чотиригранні модулі, що обертаються, з інфографікою та архівними світлинами. Додаткову інформацію надає сенсорний моноблок.
Періоди розвитку гуцульського різьбярства, їх особистості цікаво висвітлюються на стендах з описами двома мовами: українською та англійською.
Для людей з порушенням зору — тактильні зразки експонатів — об’ємні зірки, хрестики, ромби, анотації та путівник шрифтом Брайля з описом, який допомагає орієнтуватися в приміщенні і розповідає про те, що тут знаходиться. Це перший в Україні доступний для незрячих відвідувачів музейний простір на тему художньої обробки дерева.
Не можна відірвати погляду від чудової краси — церковного панікадила, яке, за словами директорки, датується XVIII-XIX століттям. Воно 55 років зберігалося у фондах, трохи підреставроване, а зараз стало окрасою залу і буде милувати відвідувачів.
Від імені обласної та районної адміністрацій Мирослава Корнелюк та Богдан Палагнюк радо привітали музейників та команду Косівської міської ради із успішним завершенням проєкту, який дозволить зберігати, пропагувати та покращувати обізнаність про давню традицію гуцульського художнього дереворізьблення.
Мер міста висловив щирі слова подяки Українському культурному фонду, Благодійному фонду «МХП-Громаді» за можливість реалізувати такі ініціативи у непростий час, що є важливим кроком до осмислення нашої історії та ідентичності.
Теплі слова подяки лунали і з уст Вікторії Яремин всім причетним до реалізації Проєкту, а саме: Українському культурному фонду, Благодійному фонду «МХП-Громаді», Ірині Дімбровській — фінансовій менеджерці проєкту; Кірі Степанович — київській фахівчині з тифлоадаптації виставок, яка працює у ProtezFundation з ветеранами, які втратили зір; Йосипові Приймаку та Мирославу Радишу — місцевим майстрам, які вручну з дерева виготовили пробні тактильні зразки; першим відвідувачам — Василині Кікінчук з гірського села Замагора, яка протестувала всі тифлоадаптовані частини експозиції та високо оцінила їх якість; Дмитру Мазуряку — музиканту, сопілкарю гурту «Казка», за допомогу та консультації, який не лише споглядав експонати, а й дав змогу послухати, як звучить флояра.
До щирих привітань долучились Юрій Стефурак — директор Національного природного парку «Гуцульщина», Михайло Вінтонюк — кушнір із Коломийщини, косівські майстри — Петро Корпанюк, Йосип Приймак та Олена Прокоп’юк — дочка відомого різьбяра Дмитра Шкрібляка, які високо оцінили титанічну працю музейників, зичили наснаги та ентузіазму, успіху та процвітанню новому інтерактивному простору.
Власні твори митців Петра Корпанюка, Мирослава Радиша, Йосипа Приймака, Олени Прокоп’юк, Михайла Вінтонюка, отримані в дарунок, доповнять музейні експонати.
Уляна Баранова наголосила, що «Культура формується там, де люди живуть і творять — у громадах. Тому важливо допомагати їм зберігати пам’ять, відновлювати простори і наповнювати їх новими сенсами. Саме для цього ми разом з УКФ започаткували конкурс «Культура у фокусі громад» — щоб дати громадам ресурс і підтримку для розвитку культурного життя на місцях. Підтримка культури є одним із стратегічних пріоритетів нашого Фонду, адже культурне відродження — це не те, що можна відкласти на завтра, це відповідь на виклики сьогодення і шлях до зміцнення нашої ідентичності».
«Це вже другий проєкт, який тут реалізується. Нам пощастило, що ми маємо таке приміщення, що дозволило нам поетапно втілювати наші задуми. Дуже цінно, коли є не лише ідея, а й підтримка партнерів. Команді вдалося вмістити в цьому невеликому залі і наукову, і освітню, і ігрову складову, відібравши найцінніше. Результат — блискучий! Дякую дорогим колегам-музейникам за титанічну роботу, співпрацю, креативність, реалізацію цього музейного проєкту», — зазначила Ярослава Ткачук.
Тож побажаймо Косівському музеєві нових відвідувачів, поціновувачів гуцульського мистецтва та ще більше креативних і сміливих культурних проєктів!
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції,
РО «Просвіта».
Світлини Наталії Юрової.
Leave a Reply