У житті кожної людини часто-густо трапляються хвилини певного переживання й розчарування, спричинені тими чи тими негативними факторами і проблемами. Розраду на будь-яке горе можемо однозначно знайти на сторінках Святого Письма.
Однак біблійні цитати, звісно, не дають нам якихось порад і чітких рекомендацій, але ті, хто перечитують їх, направду отримують містичним чином полегшення та звільнення від духовно-психічного вантажу.
Найчастіше людина зіштовхується з потребою віднайти охорону, спокій, вказівку, а також необхідну молитву. Тоді, коли ж настає душевний мир і душевне затишшя, ми впритул наближаємося до Бога, до лікаря душ і тіл наших.
Комфортно нам, без сумніву, якщо серцю нашому, душі, розуму затишно, коли ніщо їх не гнітить, коли витає навкруги спокій: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте. Багато осель у домі Мого Отця: а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас. А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе. Щоб де Я були й ви. А куди Я йду дорогу ви не знаєте» (Івана 14, 1-4). «Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені» (Івана 16, 33).
Тільки наша тверда віра приводить до можливості спокою, миру та Божого благословення: «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. І не тільки нею, але й хвалимось в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість досвід, а досвід надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам» (Римл. 5, 1-5).
Тому всі наші просьби до Господа треба зі щирою надією приносити в молитві, сердечно дякуючи Йому: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (Филип. 4, 6).
Аби в нашому житті не забракло охорони, щоб ми перестали боятися бісівських витівок, треба знати й читати такі зцілюючі слова: «А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі» (Филип. 4, 19).
Апостол Павло дає нам у посланнях безліч вказівок і настанов, як правильно і справедливо жити, аби пізнати волю Божу, добро, приємність і досконалість. Треба завжди ретельно виконувати свої обов’язки, пильнувати за чистотою своїх покликань, у злагоді жити з усіма: «Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо исіма людьми!» (Римл. 12, 18).
Якщо кожен християнин буде жити в мирі з нашим Творцем, буде мати відвагу до Нього просити згідно з Його волею, то «чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього» (1 Івана 5, 15).
Зиновій Бичко,
член Національної спілки журналістів України
Подаю тільки фрагмент розмислів…
У Старому Заповіті є багато незрозумілих текстів, які суперечать нашій логіці: Буття 22:2 [“Бог є любов” (Перше послання ап. Івана 4:8б)]; Книга Ісуса Навина 6:21, 8:24,25; Перша книга Самуїлова 15:3; Друга книга хронік 7:5, 15:11-13, 29:32-35, 35:8,9… Я не знаю, як їх витлумачити і чому ці тексти у Святому Письмі. Певно, ця текстова незрозумілість і стала однією з причин того, що Бог послав на Землю Icyca Христа. Він пояснив людям чимало незрозумілого, скасував усі традиції й елементи театральності в поклонінні Богу:
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються,
повинні в дусі та в правді вклонятись.
Євангеліє від Івана 4:24
Я, з великою вірогідністю, наважуся стверджувати, що ні віруючі люди, ні священики достатньо не усвідомлюють глибинної суті основних настанов Ісуса Христа…