Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини (філія Національного музею НМГП імені Й. Кобринського) — центр культурного надбання Гуцульщини,  де, крім його експозицій, що  знайомлять з народним декоративно-ужитковим мистецтвом ХІХ-ХХ ст., протягом календарного року регулярно організовуються лекції, екскурсії, зустрічі, презентації,  виставки.

3 квітня 2024 року, погожого сонячного весняного  дня, в  музеї було людно — ніде голці впасти. Представники творчої інтелігенції гуцульського краю, місцевого самоврядування, студенти, викладачі Косівського фахового коледжу та інституту прикладного і декоративного мистецтва Львівської  Національної академії мистецтв, художники, письменники, музейники, поціновувачі мистецтва, журналісти зібралися тут на різножанрову виставку «Народне мистецтво як БРЕНД», яка презентувала крафтову продукцію, яку виготовляють на Косівщині сучасні мистці.

У залах музею глядачі поринули у світ мистецтва. Перед ними — широка панорама  робіт   майстрів ткацтва, кераміки, металу, художньої обробки дерева, шкіри.   

 Вступне слово-вітання з нагоди такого заходу виголосила завідувачка  музею, невтомна організаторка і популяризаторка українських шедеврів Вікторія Яремин: « Рада вас вітати у нашому музеї і тішуся, що сьогодні на виставку крафтових виробників Косівщини презентували  свої найкращі роботи майстри з кераміки, художньої обробки шкіри, дерева, металу, ткацтва, які поєднують автентичні технології з сучасним дизайном. Більшість крафтових виробництв заснували митці з художньою освітою  —  випускники Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, частина з яких — вихідці з родинних династій, де ремеслом займаються з діда-прадіда. Сама виставка, коротка інформація про кожний бренд та QR-коди сайтів і сторінок у соціальних мережах — це ще один крок популяризації мистецької спадщини  Гуцульщини».                            

Цікаву дискусію  про цінність та економічні  перспективи розвитку сучасних народних ремесел  на виставці вели Ярослава Ткачук — мистецтвознавиця, генеральна директорка Національного музею Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського, Оксана Мельниченко —  депутатка обласної ради від Косівщини, Галина Юрчишин — директорка Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, Роксолана Мартинюк — начальниця відділу промоцій, зв’язків та економічного розвитку Косівської міської ради.

Глядачі отримали можливість полюбуватись ткацьким ремеслом членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстрині ліжникарства Руслани Гончарук  (працює понад 20 років), Олега Луканюка та Дарини Фурманюк, які в 2016 році створили бренд Ґушка;  чудовими керамічними виробами трьох сімейних майстерень — родини Троць (з 1997), Сергія та Мар’яни Дутки (gorno_dutka), родини Чорних (кераміка косівська); ювелірними виробами професійних митців з  30-річним практичним досвідом   Олега Гаркуса та Христини Фарилюк, які у 2020 році відкрили  свою мосяжну майстерню; високохудожніми  виробами із дерева майстра художньої різьби, педагога КІПДМ ЛНАМ Мирослава Радиша; бренду GonTa (з 2016) Тараса Ходана, дерев’яні вироби якого стали елементами гардеробу жінок з усіх континентів, крім Антарктиди; родинної майстерні Стринадюків —  Миколи Стринадюка (псевдонім КOKA) — члена Національної спілки художників України, та його синів Богдана (KOKA WOOD) і  Захара (Koka In Art), які багато років займаються різьбленням. А також  — різноманітними шкіряними виробами Олега та Інни Гринькових, які, надихаючись українськими казками та міфологією,  12 років тому створили свою творчу майстерню Коти-Торба; Світлани Гебель  —  засновниці в 2015 році майстерні GEBEL,  яка розпочинала роботу з дрібної шкіряної сувенірної продукції, а зараз виготовляє вироби за індивідуальним дизайном; Василя Пліхтяка — дизайнера художньої обробки шкіри, педагога, учасника низки наукових конференцій та співзасновника Міжнародного конкурсу молодих модельєрів «Водограй»; Юрія Пороха (Yura Porokh Leatherwork) — дизайнера-модельєра виробів зі шкіри, дослідника, викладача.

Радію за свого сина, Юрія Пороха, і приємно вражена, що  на цю виставку він представив найкращі роботи — два череси, бакунтовий пояс і тобівку високої художньої якості.

Від мистців на презентації  виступили Мирослав Радиш та Сергій Дутка, які подякували особисто від себе і від учасників за запрошення взяти участь  у  колективній виставці та запевнили, що будуть працювати так, щоб і надалі в усі кінці світу лунала слава про неповторне українське мистецтво та яскраву й оригінальну творчість майстрів Гуцульщини.

А Юрій Порох про виставку відгукнувся так:

«Не тільки збереження, а й достовірне відтворення народних ремесел, нашої культурної спадщини та творів народного мистецтва зокрема, розвиток і продовження їх  —  робить нас тими,  хто ми є! І ніхто ніколи не зможе знищити те, що закарбоване у наших серцях Назавжди!!! Віримо в Бога та ЗСУ. Все буде Україна!!!»

Оглядаючи виставку, зазначимо, що майстри, створюючи неповторні мистецькі речі, вкладають у них частинку своєї душі, стараються поділитися своєю любов’ю і красою з іншими.

Виставка засвідчила, що дедалі більше мистців позиціонують свою діяльність як творчу індустрію. Кожен із них має  свій власний стиль, упізнаване ім’я, сотні поціновувачів у соцмережах. Вони  зберегли якість, оригінальність та високий мистецький рівень виробів, опертих  на кращі традиції автентичних гуцульських ремесел, цим самим  бережуть та популяризують традиції предків та одночасно впроваджують сміливі авторські інтерпретації.

Ми пишаємося такими людьми, хочемо розповісти про них цілому світу, бо українська народна культура, українське мистецтво і люди, що їх створюють, це наше багатство, яким варто гордитися.   

Марія ПОРОХ,

членкиня  Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та Косівського  РО «Просвіта.

Світлини Наталії Юрової.

На фото: гості виставки – мистецтвознавці та викладачі інституту


Вікторія Яремин відкриває виставку


Дизайнер виробів зі шкіри Юрій Порох експонує свої роботи
 

Leave a Reply

Your email address will not be published.