У ці дні Різдвяні празничні згадуємо з благоволінням Святе Сімейство – Пресвяту Богородицю і Святого Обручника Йосифа. Ця Свята Родина для нас, християн, – кришталевочистий взірець.
У славному Тернополі славлять ревно Бога Стефанія й Павло Лісняки. Вони для мене, як відбиток святости Пресвятої Родини. У безмежній батьківській любові виховали собі на радість і людям на славу сина Мирослава, яким нині мають за що справедливо гордитися. Він посприяв своїм батькам багаторазово відвідати Святу землю, поклонитися Гробу Господньому, омитися святими водами Йордану.
Стефанія Лісняк за фахом філолог, виростила не одну сотню студентів у Тернопільському педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Вона кандидат філологічних наук, ґрунтовний знавець своєї справи, глибокий вчений, виховала послідовників-кандидатів наук.
Удома все горить у її руках. Справжня господарочка, для неї нема поняття щось не вміти чи не знати. А ще наполегливо самотужки вдосконалюється в іспанській мові. Тиха, завжди наділена радісною посмішкою, розважлива та умиротворено спокійна. Щиро вітаю її з днем Патрона!
Глава сімейства – Павло Лісняк. Учений-фізик, цікавий астроном, кандидат наук, автор безлічі наукових статей, підручників і посібників. Любить подорожувати. Не раз Дністром досягав човном Білгорода-Дністровського. Завдячуючи йому, і я побував кількоро в іще нашому Криму. За кермом автомобіля сидів невтомний Павло. Взагалі, їхнє сімейне хобі – подорожі, відкривати для себе незвідані краї й країни.
А яка смачна риба вдається йому. І фарширована, і перетворена в оселедець, і заливна, і запечена.
Любо-мило перебувати в їхній світлиці, де повсякчас дихається затишком, впевненістю та спокоєм.
Це наче про них сказав Сідней Сміт: «Шлюб нагадує ножиці – половинки можуть рухатися в протилежних напрямках, але провчать всякого, хто спробує встати між ними».
Зиновій Бичко, НСЖУ