5 липня 2024 року Іванна Стеф’юк — письменниця, літературознавиця, етнографиня, членкиня Національної спілки письменників України, вдруге відвідала Гуцульську світлицю науково-просвітницького центру НПП «Гуцульщина», де провела презентацію найповнішого на сьогодні і першого в незалежній Україні видання творів Марка Черемшини «Райска птиця» і своїх книг «Про вас» та «Місце сили».
Тут зібралися ті, хто хотів поринути у світ неповторної поезії та прози Марка Черемшини, майстерно прочитаних Іванною Стеф’юк, і просто відпочити душею.
Надія Копер — модераторка, начальниця відділу рекреації НПП «Гу-цульщина» — представила присутнім гостю і зазначила: «Спілкуватися з письменниками завжди захопливо. І тому Гуцульська світлиця продовжує серію творчих зустрічей із корифеями українського слова, започаткованих ще в 2023 році. Сьогодні на чергову зустріч завітала наша землячка, уродженка с. Кобаків Іванна Стеф’юк — упорядниця книги Марка Черемшини «Райска пти-ця», яка розкаже про свого улюбленого автора, підготовку й видання книжки, твори М.Черемшини, які опубліковано вперше».
Імпреза проходила на інтелектуальних вібраціях, із нотками гумору та, подекуди, суму, а розпочалася з обговорення окремого зібрання творів Марка Черемшини «Райска птиця», до якого ввійшов і заборонений у радянський час доробок автора. Ця книжка — ювілейна шана одному з найсильніших новелістів XX ст., письменникові з душею жайвора, вся сила якого в делікатності і грі зі смислами. Книжка вийшла напередодні 150-річчя відомого письменника у видавництві «Дискурсус» за сприяння Івано-Франківської обласної програми книговидання і стала переможницею конкурсу «Краща книжка Прикарпаття» у номінації «Спадщина».
У дизайні обкладинки відтворено косівську мальовану кераміку Надії Вербівської з роду Павлини Цвілик, якою був залюблений Марко Черемшина.
Цікава розповідь про видання, яке вмістило в себе художні твори, літературно-критичні виступи, присвяти, мемуари, художні переклади та листи українського класика, що допомагають краще пізнати його характер і світогляд та знайомлять читача з Марком Черемшиною не лише як із талановитим літератором, а й багатогранною, енергійною людиною та щирим, відданим другом, збереженість мовостилю Марка Черемшини у текстах, що подаються за прижиттєвими для письменника першодруками, звіреними з автографами не залишили байдужими жодного слухача, проникнувши в саме серце і викликали незабутні враження.
І. Стеф’юк вже двадцять років вивчає світосприйняття Марка Черем-шини. Допомагають їй його власні характеристики, спогади його сучасників.
«Він — письменник-загадка. Має два дні народження, за життя познайомився зі своїм двійником і майже передбачив власну смерть. Іван Семанюк, Марко Легіт, Василь Заренко, Марко Черемшина — це його імена. Знав 13 мов, обожнював світанки, а етнографію і народну культуру вважав частиною себе і своєї природи. «Я сам був тим матеріалом», — так писав. Став одним з най-успішніших правозахисників, належав до золотої доби адвокатів, деякий час був бургомістром Снятина, але сам склав із себе повноваження. Його літературна спадщина — це три книжки: «Карби», «Село вигибає» та «Верховина». Так, як любив свої Кобаки, свій Снятин і усе правдиве українське — так любити можуть лише сильні і чесні. Читаймо його — бо то є райський набуток у його делікатному слові», — продовжувала І.І.Стеф’юк, авторка дисертації про творчість Марка Черемшини.
«Кожне більше чи менше моє дослідження — це щиросердне «дякую» тим людям, які вчили і вчать мене», — зазначила дослідниця. Перші троє вчителів Іванни Стеф’юк — всі Стеф’юки — дід Митро, бабка Маріка і мама Маруся, які вчили читати і писати, ставити собі цілі і досягати їх. Директорка музею Марка Черемшини Руслана Кірєєва стала духовною мамою, завдяки якій вона загорілася наукою. Також своїми вчителями й потужним світлом на своєму шляху вважає поважних людей: професора Богдана Мельничука, під керівництвом якого Іванна чотири роки займалася на літературній студії Степана Будного в Чернівецькому Національному університеті та захистила дисертацію «Людина і війна у слові Марка Черемшини»; Миколу Шкрібляка — директора Буковинського центру культури і мистецтва, професора, знаного етнолога, заслуженого діяча мистецтв України, який вчить пізнавати філософію народної культури; Євгена Барана — літературознавця, Василя Шкургана — поета, які багато допомагають своїми порадами.
Розповіла І.Стеф’юк і про свої книжки — «Про вас» та «Місце сили». В основі першої — реальні життєві історії жителів сіл Коломийського, Косівського районів Прикарпаття, Буковини, Волині і навіть Одеси та мереживо її родинних спогадів з історіями людей із сорокових. Українські гуцули, євреї, румуни, німці-колоністи розповідають історії, які сьогодні набувають нового осмислення. Зворушила і розповідь про дружину Марка Черемшини, яка врятувала двох єврейських дітей, пережила дві світові війни.
«Місце сили» — фольклорна розвідка, в якій зібрані культурологічні есеї, розмисли, етюди і нариси про світ традицій Буковини, Покуття, Гуцуль-щини, Опілля, який відкриває культуру національних спільнот — румунської, молдовської, німецької, єврейської, польської. Гостя поділилася, що сама збирає всі матеріали і подекуди й «до рота зазирає» носіям фольклору.
Розповідаючи про місця сили, які, за словами, письменника і філософа Карлоса Кастанеди, є важливими для людини, бо сповнені духовної енергії, підкреслила, що для кожного українця таким місцем є той рідний край, де людина народилася і зростала. У світі поразок і перемог кожен знаходить своє місце сили, яке надихає, підтримує, дарує надію.
«Я народжена в місці сили — моє рідне село Кобаки, що на Косівщині, відоме тим, що в ньому діє духовно-екологічний центр «Здвижин», дивовижно світла церква серед дубового лісу, куди я змалку ходила молитися. Моїми місцями сили є ті сердечні локуси, куди приїжджаю за знаннями, за природою, за відпочинком, за поверненням до самої себе… Я працюю в місцях сили — Буковинському центрі культури і мистецтва, розташованому на пагорбах святого Домініка та «Віллі натхнення» (Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини), які формують мене, а я їм дякую. Я живу в місці сили. У країні–дивовижі — Україні, яка своїми культурними кодами здатна заговорити навіть глобальні катаклізми», — пише Іванна Стеф’юк у передмові до своєї книги.
А розповіді про важливість зв’язку з традицією, зокрема про колядки і щедрівки, маланкування, весільні обряди, які є символами українського народу і мають глибокий духовний зміст, спонукали до ширшого обговорення, бо кожен присутній хотів поділитися традиціями і обрядами, які запам’яталися з дитинства.
Творча атмосфера та піднесений настрій, що панували у світлиці підсилювалися емоційним проникливим словом письменниці. А розповіді-образки людських історій породжували думи про коріння родини, про малу батьківщину, Україну, де кожен віднаходив щось про себе.
На зустрічі присутні встигли порушити чимало питань, а Іванна Сте-ф’юк у відповідь ділилася найсокровеннішим: чому пише, звідки черпає енергію для цього, як саме відбувається процес написання роботи, чому зацікавилась фольклорною творчістю та ін..
Наприкінці письменниця подякувала організаторам за запрошення в Гуцульську світлицю — на рідну енергію місця, присутнім — за увагу, за можливість зустрітися з дорогими гостями, які завітали на зустріч, — Уляною Маляр — тележурналісткою, ведучою програми «ART ПерсонА» та Мироном Василиком — фотографом, Романом Печижаком — начальником відділу культури і туризму Косівської територіальної громади, який цікаво ділився гумором і філософією наших звичаїв, Вікторією Яремин — завідувачкою Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини (філія НМНМГП імені Й.Кобринського), Марією Порох — студентською подругою її мами, з якою навчалася в Івано-Франківському медичному училищі і жила на одній квартирі.
Учасники зустрічі мали змогу придбати книжки з автографом І.Сте-ф’юк, зробити спільне фото на згадку про цей незабутній захід.
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».
На фото: учасники зустрічі зліва направо Роман Баранюк, Марія Пасайлюк, Роман Печижак, Надія Копер, Іванна Стефюк, Уляна Маляр, Юлія Стринадюк,
Довідково.
Іванна Стеф’юк — краєзнавиця, кандидатка філологічних наук, членкиня Національної спілки письменників України. Працює у галузі етнографії та музейної справи. Завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва ( м. Чернівці). Старша наукова працівниця Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини.
Авторка книжок «Про вас», « За руку з гостем» (новели), «Рибниця» (поетична книга), «Портрет українця», «На хітанці» (роман), співавторка видань «Людина і світ у слові Марка Черемшини» (з Русланою і Петром Кірєєвим), «Гуцульський ліжник: дискурс через віки», « Марко Черемшина у спогадах, документах та матеріалах» (з Миколою Шкрібляком), книги-діалогу «І. Стеф’юк. Раптівка /А. Сенчило. Обратная сторона земли» (2018),
Володарка Гранту Президента України у галузі літератури (2017). У двох номерах канадського культурологічного журналу «Разом» представлена як фотомодель, проявила себе і як сценаристка. Авторка циклу документальних програм «Сторінками життя» (спільно з ТК «Снятин»), з якою у циклі програм «Наш Черемшина» озвучила 10 новел Марка Черемшини, відтворивши діалектологічний відтінок порубіжної зони Прикарпаття, та авторка серії подкастів «Червона книга Буковини» ( спільно з радіо «Суспільне: Буковина»).
Лауреатка літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. «Близниця» — повість-фіналістка Міжнародної премії ім. Василя Портяка, а книжка «Про вас» — українсько-єврейської премії «Зустріч».
За період 2020-2021 років з-під пера науковиці вийшло понад 100 науково-популярних публікацій на всеукраїнських мистецьких порталах та на сторінках друкованих періодичних видань.
Стиль Іванни Стеф’юк — активне використання гуцульських діалектизмів, зображення світу горян, осмислення сакрального і містичного у житті людини.