23 липня до 22 листопада 2020 року в літературному українсько-кримськотатарському конкурсі «Кримський інжир» взяли участь рівно така ж кількість учасників, що й минулоріч, – 125 авторів – які надіслали як оригінальни твори, так і переклади. Усього надійшло 284 твори, які відповідали вимогам конкурсу.
Серед перекладених авторів з кримськотатарської на українську – класики Номан Челебіджихан (1885-1918), Умер Іпчі (1897-1955), Юнус Кандим (1959-2005), Шакір Селім (1942-2008), сучасні автори Шукрі Аппаз, Шер’ян Алі, Ельмаз Бахшиш, Сейран Ібрагім, Зейнеб Ібраімова, Уріє Кадирова, Аліє Кендже-Алі, Сєярє Кокче, Еміне Усеїн, Таїр Халілов.
Серед перекладених авторів на кримськотатарську є, зокрема, Тарас Шевченко, Олександр Довженко, сучасні авторки Світлана Дідух-Романенко, Міла Іванцова, а також повість минулорічної фіналістки «Кримського інжиру» Наталії Смирнової.
Усього надійшло 284 твори, які відповідали вимогам конкурсу. З них:
оригінальних творів – 223 українською мовою, 25 кримськотатарською мовою;
перекладів – 36 перекладів із кримськотатарської на українську і навпаки.
Географія учасників – це, фактично, всі регіони України. Щодо Криму, то свої роботи на конкурс надсилали учасники та учасниці з Сімферополя, Бахчисараю, Керчі, Сак, Євпаторії, Феодосії, Судаку, Ічкі, Білогорську та наближених до них населених пунктах. Варто відзначити, що наші автори живуть як у великих та обласних містах (як-от Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Чернігів, Ужгород тощо), так і в необласних центрах (Нова Каховка, Новодністровськ, Остер, Калуш тощо), так і в селах (у Криму, на Миколаївщині, Харківщині тощо). Твори надійшли також від учасників, які живуть у Туреччині, Фінляндії, Німеччині та Грузії.
«Очевидно, пандемія відобразилась й на конкурсі, бо та гуманітарна криза, що зараз відбувається у Криму, тримає людей у заціпенінні, тому у такі часи важко шукати натхнення та проявляти творчість. Хоча наступного року ми чекаємо на бум кримськотатарських текстів як рефлексії подій 2020 року. Також для нас надзвичайно важливо , що цьогоріч, як й минулого, учасниками «Кримського інжиру» стали двоє політичних в’язнів, які нині перебувають у російських тюрмах через вигадані звинувачення – Сервер Мустафаєв та Вадим Сірук. Грати стримують вільну людину фізично, але не вбивають її потяг до правди та справедливості», – Алім Алієв, засновник конкурсу та фестивалю «Кримський інжир».
«У 2020 році теми україномовних творів про Крим – ті ж, що й раніше: осмислення анексії та пам’яті про Крим, але подекуди з іншими акцентами, ніж у минулі роки. Знаково, що кілька віршів присвячено пам’яті загиблого у липні хлопчика Муси Сулейманова. Щодо перекладів, то дуже тішуся тому, що, окрім класиків, перекладено деякі твори фіналістів і переможців минулорічного «Кримського інжиру». Це означає, що тексти, створені завдяки конкурсу, починають циркулювати ще жвавіше», – Анастасія Левкова, співкоординаторка конкурсу та фестивалю «Кримський інжир».