Щойно побачило світ останнє в цьому військовому часі число «Буковинського журналу» №4 за 2023 рік, насичене актуальними проблемами теперішньої доби…
Відкривається добірками відомих та дебютуючих поетів, кожен із них торкається своїм словом до наболілого: війни, людських страждань українців та небайдужості до військових катаклізмів теперішнього часу. Політолог, кандидат історичних наук, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк ділиться враженнями від недавньої ділової поїздки до США, яка виступає основним діловим партнером України проти віроломного нападу сусідів, москалів-рашистів. По-діловому, ґрунтовно автор аналізує аспекти домовленостей, зустрічей з американськими партнерами.
Поетичні добірки як досвідчених поетів, так і дебютантів доповнюють картини наших бід і перемог над московітами. Панує єдина думка: перемога буде за нами. Крах останньої імперії відсвяткує весь світ. Одесит Володимир Кабаченко, молодий дебютант харків’янин Віктор Караченцев, автори інших, визволених від окупантів областей нашої Вітчизни потужно і щиро кажуть про любов та відданість їй, як і чернівчанин Ігор Свидницький. Не промину й прозаїків-новелістів зі Сторожинця Ярослава Лижника, львів’янина Анатолія Палинського, Анастасію Бабич, львів’янина Юрія Синевіра, тернополянина Ігоря Фарину. Драматургічні експериментальні твори «Скалоборець – грот живопису», «Російська щогла» потужного письменника з України, котрий нині мешкає в Америці, косів’янина Тараса Девдюка. Потужний мистецький доробок, з аналізом творів Анатолія Мельника, представлений Олександром Федоруком, обраним до складу редколегії «Буковинського журналу», подане Лідією Ковалець інтерв’ю з художником Йосипом Захандревичем. Їхні твори, подані на обкладинці часопису.
Цікава розповідь Олени Логінової про знаменитий чернівецький дует «Скриня» Марію та Володимира Лобураків.
На сторінках часопису представлена рубрика «Герої не помирають», з якою виступила вижницька журналістка Марина Киселиця про Петра Ковалюка «З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, МУЖНІЙ ЯВОРЕ, СВІТЛИЙ ЯНГОЛЕ». Автором меморіальної дошки виступив Київський скульптор, народний художник України Володимир Шолудько. Рубрика сторінки «Пам’яті» пов’язаних з видатними діячами краю, композитором Левком Дутківським, відомим поетом України Миколою Бучком, пам’ятний вечір, яким був присвячений у Чернівецькій міській бібліотеці.
Часопис постійно приділяє увагу тим, про кого ми ніколи не забудемо. Про наших великих класиків та незабутніх іде мова про 155-річний ювілей товариства «Просвіта», розповідає читачам Богдан Дячишин у статті – «“Просвіта” – мовна свідомість українців». Нове і досі не згадуване про класика, ювілей якої відзначаємо цьогоріч – 160-ліття від дня народження Ольги Кобилянської розповідає директор музею її імені, поет і науковець Володимир ВОЗНЮК у публікації «Щоденники Ольги Кобилянської». Пам’яті великих, присвятила своє дослідження науковець Львівського національного університету імені Івана Франка Олександра Сербенська «Лінгвістика в системі цінностей Івана Франка». Привернуть увагу й дослідження-пошуки Нестора Мизака «Уманський розстріл 1941 року», котрий вельми нагадує ганебні події нашого часу, коли можна прирівняти систему розправ німецьких фашистів та теперішніх українських окупантів – рашитстів, москалів, кацапів. На превеликий жаль, його величність Час нічого не змінює у мерзенних діяннях окупаційних методів, котрі вкотре бажають поневолити незалежну Україну та й світ. Наше гасло: цього у вас ніколи не вийде!
Про це засвідчує багато інших публікацій, котрі постають з далеких часів. Незвичайні історії Софії Березіної «Череп Гайдна» про загибель геніального композитора.
На першій, третій, четвертій сторінках обкладинки використано репродукції робіт художників Анатолія Мельника (есе про нього читайте в дослідженні Олександра Федорука: на першій сторінці – фрагмент картини «Соняшники», на четвертій – «Андріївська церква». На другій – репродукції робіт художника Йосипа Захандревича (есе Лідії Ковалець читайте на стор. 74–84).
Аделя ГРИГОРУК запропонувала дослідження «Михайло Павлик – фундатор українського національного відродження останньої третини ХІХ – перших десятиліть ХХ ст.», «Бібліокалендар» Оксани БАБ’ЮК «Читачі бувають різними», «Непроминущі дати» Петра Ляшука, Руслани Ляшук, «17 листопада – Міжнародний день студентів». Роздумами над прочитаним ділиться Анатоль ВІЄРЕ «Літературні архетипи інформаційного суспільства». «Бібліографія» Миколи Трейтяка «Таємне голодо-вбивство за кремлівськими планами» про книжку Віктора Божка «Кремлівське-голодовбивство», Миколи Славинського «Мова й пісня, або яскравий дебют молодого степовика» про книжку Станіслава Новицького «Передмовчання», котра нещодавно побачила світ у серії «Третє тисячоліття українська поезія» в Чернівецькому видавництві «Друк-Арт», Віктора Палинського «Істотність відчутого та відчитаного» про збірку поезій вибраного Богдана Смоляка «Істотність», Ігоря Фарини про збірку поезій Марії Маш «Сьогодні точно ні» «Обійнявши вітер, що прослизає між руками».
Передплата на часопис «Буковинський журнал» триває, її вартість на 2024 рік – 275 грн. Хто має намір передплачувати його. Вартість публікації за одну сторінку будь–якого тексту – 100 грн. Якщо Ви, шановні читачі ще не встигли з передплатою, поспішайте, триватиме до листопада цього року. Довідки за телефонами 8-050-874-32 або ж 8(0372) 55-34-82.
Мирослав ЛАЗАРУК, головний редактор «БЖ»
