Фізик-дослідник Михайло Косач (до 150-ліття дня народження)

Постать Михайла Косача (1869–1903) цiкава i гiдна великої уваги. Знають про нього дуже мало і то лише в колі вузьких фахівців. Дослідження забутих діячів з українським корінням, які посутньо вплинули на світову науку, вимагають пошуку різних часово віддалених матеріалів, уточнень уже відомих відомостей.

Розгляд постаті Михайла Косача стимулювався виходом невеликої книжки(1) з поміщеною у ній короткою біографічною довідкою про нього, а також збірника нарисів Юрія Хорунжого (1937–2007) про малознані постаті української культури і науки. Серед них і про М.Косача(2). Наступною була копітка праця з виявлення різних джерел та їх дослідження; аналіз наукового доробку М.Косача, вияснення його суті та встановлення його значення і місця у відповідних галузях знань.
Повідомлення про цього подвижника науки дуже фрагментарно, мимобіжно, інколи й неточно траплялися(3) принагідно при розгляді творчості та діяльності славетної Лесі Українки (1871–1913), молодшої сестри М. Косача. Він – усебiчно обдарована особистiсть, високоосвiчений талановитий фiзик, поєднував природодослiдницьку, викладацьку i винахiдницьку працю з перекладацькою та лiтературною дiяльнiстю (писав новели iнтелектуально-психологiчного характеру).
Віднайшлися розрізнені його публікації та інші матеріали, які давно вже стали бібліографічною рідкістю. Результатом системного підходу до вивчення біографії Михайла Косача та його наукового доробку стали статті у періодичних виданнях(4), доповідь(5) на науковому семінарі у Волинському національному університеті (Луцьк), перебіг роботи якого подав тернопільський науково-популярнирй часопис(6). Нещодавно знімальна група з Луцька створила фільм(7) про Михайла Косача за участю автора цієї статті й інших відомих дослідників творчості й життєвого шляху Лесі Українки та Михайла Косача.
Проте оприлюднені дослідження ще недостатньо доносять до широкого загалу непересічні, вагомі результати наукового доробку М. Косача(8). Нещодавно виданий збірник матеріалів, зокрема, з текстом про наукову діяльність М.Косача частково свідчить про це і відкриває перспективу її ширшого розгляду а також його активної, проте малознаної участі в різних наукових товариствах, які виникали і плідно функціонували на переломі ХІХ-ХХ ст. як авторитетні наукові осередки при університетах.
Отож, Михайло Петрович Косач – у якій галузі науки він найповніше заявив про себе? Український учений-фізик, метеоролог, винахідник. Навчався в Київському університеті на фізико-математичному факультеті. Продовжив навчання і закінчив фізико-математичний факультет Тартуського університету (Естонія). Викладав природничі дисципліни і математику в університетах та інших навчальних закладах Тарту (1895–1901) й Харкова (1901–1903). Знані потужні наукові школи цих університетів визначали пріоритетні дослідження М. Косача.
Його наукові публікації – в галузях геометричної та фізичної оптики, метеорології, фізики електролітів та їх поведінки у зовнішніх магнетних полях, загальних питань фізики. Робота “Актиноелектричні явища” захищена на звання кандидата фізики. Магістерська дисертація “Відбивання світла в одновісному кристалічному середовищі”, 1899 р. Спільно з професором Олександром Садовським (1859–1923) в Тартуському університеті провадив дослідження тонкого явища обертальної дії поляризованого світла на т. зв. чвертьхвильову кристалічну пластинку. Тепер це відомий у сучасній науці “ефект Садовського”, який свідчить про пряме перетворення світлової енергії в механічну. Є достатні підстави вживати назву “ефект Садовського-Косача”. Про це йшлося в попередніх вказаних публікаціях автора.
Він був серед засновників мережі метеоспостережень на Слобожанщині, продовживши працю знаменитого Миколи Пильчикова (1857–1908) у цій галузі. У звіті(9) директора Головної Фізичної Обсерваторії (С.-Пб) академії наук 17.09.1903 р. сказано (тут і далі по тексту перекл. автора): “В Харківській губернії справа, розпочата проф. М.Д.Пильчиковим, успішно продовжується приват-доцентом М.П.Косачем; тут сітка станцій поповнюється за участю земства та інших землевласників”.
Михайло Косач, первiсток у сiм’ї юриста Петра Антоновича Косача (1842–1909) та письменницi, фольклористки і культурної та громадської діячки Ольги Петрiвни Косач-Драгоманової (1849–1930) (Олени Пчiлки) народився 13 (25 н. ст.) липня 1869 р. в Новоградi-Волинському. Дитячi роки минали у Новоградi-Волинському (перші десять років), згодом у Луцьку, Києвi, в селі Колодяжне на Волині.
В 1884 р., отримавши домашню початкову освiту, Михайло успiшно склав iспити при Першiй київськiй гiмназiї і вiдразу був зарахований до 5-го класу класичної гiмназiї у м. Холмi тодiшньої Люблiнської губернiї. Закiнчив гімназію М. Косач в 1888 р. зi срiбною медаллю і того ж року вступив на математичний вiддiл фiзико-математичного факультету Київського унiверситету.
У Києвi Михайло захопився громадською роботою, лiтературною дiяльнiстю, перекладами свiтової класики. Михайло Косач i Леся Українка, нерозлучні в дитинстві (їх навіть називали “Мишолосіє”), стають душею лiтературного гуртка “Плеяда”(10). Заборона у тi часи всього українського вимагала від кожного з учасників гуртка, цих молодих українців-патріотів вiдповідних переконань і твердої вiри. Лiтературнi твори Михайла Косача виходять пiд псевдонімом Михайло Обачний, обраним матiр’ю, Оленою Пчiлкою, при спiльному з Лесею Українкою перекладі оповiдань М. Гоголя (1809–1852) “Вечорницi”, виданих у Львовi ще в 1885 р.
М. Косач навчання у Києвi не завершив. 1891 року вiн перевiвся у Тартуський (тодi – Дерптський/Дорпатський, згодом Юрiївський) унiверситет на математичне вiддiлення фiзико-математичного факультету. У 1894 р. він успiшно закiнчив це вiддiлення, а через рiк, у 1895 – також фiзичний вiддiл фiзико-математичного факультету. Як випускник з числа найкращих студентiв був призначений на посаду асистента фiзичної лабораторії Тартуського унiверситету. Система атестацiї науково-педагогiчних кадрiв у тогочасних унiверситетах передбачала низку iспитiв, виконання наукових праць i була доволi складною. М. Косач успiшно долав щаблi наукового та викладацького зростання. 1895 року він отримав звання кандидата фiзики i був затверджений на посадi штатного асистента кабiнету фiзики (ще студентом М. Косач уже обiймав цю посаду(11) за наймом i завiдував електромережею, яка на той час була рiдкiстю в навчальних закладах).
1898 р. у розвиток дослiджень взаємодiй свiтла з твердим тiлом М. Косач написав магiстерську дисертацiю “Вiдбивання свiтла в одновiсному кристалiчному середовищi” (опублiкована в наукових записках унiверситету) i в 1899 р. захистив її, подану pro venia legendi (на право читати лекцiї, тобто викладати в унiверситетi). Науковим керівником був професор О.І.Садовський. Текст своєї дисертацiйної роботи М.Косач завершив словами: “Вважаю за обов’язок скласти щиру подяку професорові О. I. Садовському за запропоновану тему i вказiвки при виконаннi самої роботи та попередньої перевiрки на дослiдах отриманих висновкiв, а також висловити вдячнiсть професорам Ф. Ю. Левiнсон-Лессiнгу та I. I .Лембергу за повiдомлення лiтератури до теми. Весняний семестр 1898 р.”

Титульна сторінка роботи Михайла Косача з дарчим написом математикові Володимирові Левицькому, родом з Тернополя, викладача місцевої гімназії.

Професори Тартуського університету Ф.Ю.Левінсон-Лессінг (1861–1939) та І.І.Лемберг (1842–1902) – відомі кристалографи та мінералоги, які, як і О.І.Садовський а також астроном Г.В.Левицький (1852–1917), метеоролог Б.І.Срезневський (1857–1934) всіляко підтримували М.Косача і позитивно впливали на нього, зануреного в царину фізики, математики, метеорології. Упродовж дуже короткого періоду наприкінці 1893-го р. перед переходом в Головну Обсерваторію читав лекції фізик Б.Б.Голіцин (1862–1916). М.Косач, будучи лаборантом фізичного кабінету, готував демонстраційні експерименти на лекції проф. Б.Голіцина. З 1894-го р. фізику читав проф. О.Садовський. Тут необхідно згадати також викладача фізики Дерптського університету А.-Й.О.Еттінгена (1836-1920), курс якого захоплено слухав студентом М.Косач(12) і 16 грудня 1899 р. сам став за ту ж викладацьку кафедру. Він рівнявся на А.Еттінгена. У листі від 22 січня 1900 р. до своєї матері Михайло пише: “Дай то Боже, щоб і у мене, як у нього [A.Еттінгена], завше була думка ясною, оригінальною і незалежною, сполученою з широким поглядом на речі і за інтересами, виходячими далеко за границі спеціальності”. Додамо, що за життя М.Косач цього дотримувався невідступно. Знайомий з Косачами Захар Френкель (1869-1970), товариш Михайла Косача по навчанню в Дерптському університеті, згодом у своїх спогадах потвердив, що М.Косач провадив “<…> роботу з фізики у професора Еттінгена”(13).
Наукову роботу М.Косач здійснював у декількох важливих напрямах. Вона за його публікаціями коротко проаналізована раніше у дослідженнях автора. Натомість участі М.Косача у наукових товариствах приділено недостатньо уваги.
М.Косач брав участь у наукових товариствах фізико-математичного профілю, які функціонували при Тартуському та Харківському університетах, де свого часу він викладав фізику, математику, вів практичні заняття для студентів. За скупими протокольними записами засідань наукових товариств бачимо активну різнобічну діяльність їхніх учасників.
Відомо(14), що в Тартуському університеті плідно працювало наукове Товариство природознавців. З листа М.Косача до матері дізнаємося, що він відвідував засідання Товариства ще в 1897 р. Зі змісту листа(15) випливає, що, можливо, в рамках Товариства природознавців визрівала ідея створення фізико-математичного його відділу. Проте в інших доступних джерелах не знаходимо відомостей про роботу такого відділу. Згодом магістранта М.Косача бачимо активним учасником Товариства природознавців. Дуже цінні подробиці доносять до нас Протоколи Товариства природознавців при Тартуському університеті, які друкувались регулярно німецькою мовою, а з часу примусової мовної реформи в цьому університеті – дублювалися також російською.
Комплект томів Протоколів Товариства зберігається в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка. Були передані сюди з бібліотеки Львівського Товариства аптекарів, про діяльність якого можна дізнатися з недавньої публікації(16) про українського вченого, дійсного члена НТШ Юліана Гірняка (1881–1970).
На 318-ому засіданні Товариства природознавців Юріївського університету 17.02.1899 р. на пропозицію проф. Ф.Левінсона-Лессінга магістранта М.Косача та проф. О.Садовського одноголосно обрали членами цього Товариства. А вже на 321-ому засіданні 04.05.1899 р. М.Косач доповідав на тему: “Прилад для демонстрації деяких основних понять механіки”. 29 жовтня 1899 р. на 325-ому засіданні М.Косач подарував Товариству окремий відбиток своєї праці, опублікованої у Вчених Записках Юріївського університету “Відбивання світла в одновісному кристалічному середовищі”, яка була його дисертаційним дослідженням (див. світлину титульної стор.).
Окрім того на цьому ж засіданні присутні заслухали доповідь М.Косача “Заломлення світла на границі двох одновісних кристалів з точки зору проективної геометрії”. Проф. О.Садовський та проф. Г.Левицький взяли участь в обговоренні доповіді і зробили свої зауваження. Свою доповідь Косач продовжив на 327-ому засіданні Товариства 03.12.1899 р.
У річному звіті Товариства за 1899 р.вказано всі позиції щодо участі у засіданнях Товариства природознавців дійсного члена М.Косача і про сплату ним річного членського внеску. 15.03.1900 р. на 341-ому засіданні Михайло Косач взяв участь в обговоренні доповіді С.І.Михайловського під назвою: “Про ботаніко-географічні дослідження, здійснені минулого літа за дорученням Товариства в Ніжинській та Чернігівській губерніях”. На 344-ому засіданні 10.05.1901 р. дійсні члени Товариства Косач, Кох та Маєвський запропонували вихідця з Одеси Н.С.Лисого обрати дійсним членом Товариста природознавців. Рекомендованого обрали на наступному засіданні.
Подальші засідання Товариства відбувалися вже без участі приват-доцента М.Косача. Той вибув влітку 1901-го р. на нове місце праці в харківський університет. Остання згадка про Михайла Косача у Протоколах Товариства природознавців Тартуського університету була з приводу його передчасної смерті. На 364-ому засіданні 16.10.1903 р. Голова Товариства проф. Г.Левицький сказав декілька слів про покійного дійсного члена Товариства природознавців М.П.Косача і запропонував вшанувати його пам’ять вставанням.
У Харківському університеті з початком осінньо-зимового семестру 1901-го р. М.Косач швидко адаптувався до нових умов, набув слави блискучого лектора-педагога, здібного ученого-експериментатора і відразу включився в роботу двох знаних товариств: Харківського Математичного Товариства та Товариства фізико-хемічних наук, які мали давні традиції.
За повідомленнями Протоколів Харківського Математичного Товариства на річних зборах 23.09.1901 р. приват-доцента М.П.Косача обрано в члени цього Товариства. При цьому, як вказується у Протоколі, процедура прийняття відбулася без виборів. На наступному засіданні Математичного Товариства 01.02.1902 р. М.Косач виступив з доповіддю: “Про заломлення світла на границях двох одновісних кристалів”. У списку станом на 1 травня 1902 року М.П.Косач – дійсний член Харківського Математичного Товариства. Про якісь інші види діяльності М.Косача в рамках вказаного Товариства Протоколи мовчать.
Одночасно з роботою у Харківському Математичному Товаристві приват-доцент М.Косач бере активну участь в роботі Харківського Товариства фізико-хемічних наук. На його засіданнях доповідає про результати своїх досліджень в галузі теорії електролітів та їх поведінки в зовнішньому магнетному полі, демонструє експериментальні досліди з допомогою змонтованого ним потужного електромагнета.
На розширеному засіданні Товариства фізико-хемічних наук при Харківському університеті 21 травня 1902 р. заслухано доповідь М.Косача “Електроліти в магнетному полі” у присутності 19 членів Товариства. Доповідач зупинився на двох головних моментах: електродинамічна дія магнетного поля на електроліти та на той час систематично ще не досліджувані еспериментально явища індукції електричного струму в розчинах електролітів. На засіданні були почесний член Товариства академік М.Бекетов (1827-1911) та член тогочасної Ради Міністерства народної освіти проф. столичного університету О.Хвольсон (1852-1934). Відмітимо, що на початку 1900-х рр., лише розпочиналося формування теорії розчинів електролітів на базі їхньої йонної будови.
Діяльність Михайла Косача не обмежувалася лише викладацькою роботою та участю в наукових товариствах за місцем праці. Його погляд був постійно спрямований на Наукове Товариство імені Т.Шевченка у Львові а також на львівські українські видавництва, у яких він опублікував декілька своїх літературних творів. Переглядаємо його листи до рідних. Зокрема, у листі до своєї сестри Лесі Українки від 12.03.1899 М.Косач повідомляє про своє захоплення Х-променевим фотозніманням як потужним засобом у діагностиці хвороб кісток людського організму. Інтенсивна його та О.Садовського праця у цій галузі відразу від появи повідомлень про відкриття та застосування Х-променів у періодиці дала досвід фотографування і отримання якісних знімків з допомогою Х-випромінювання, дозволила М.Косачеві провадити курси(17) для лікарів відповідних спеціальностей. За дослідженням(18) у фізичому кабінеті Тартуського унііверситету збереглися газорозрядні та Х-променеві трубки 1896-1914 рр. і набір фотографічних знімків 1896 р., виконаних за допомогою Х-променів. Їх авторство приписують М.Косачу. У листах він пише про своє захоплення Х-променевою фотографією, конструюванням відповідних пристроїв. Набутий досвід Михайло Косач хотів викласти у спеціальній брошурі і планував(19) подати її текст у львівський Літературно-науковий Вістник.
У листах М.Косача Наукове Товариство імені Шевченка згадується двічі. У листі від 26.12.1899 р. до батька він ділиться своїми думками щодо своєї педагогічної діяльності, курсу для студентів “Зовнішні дії струму” у зимово-весняному семестрі 1901 р. Майбутній текст лекцій українською мовою хотів надрукувати в НТШ у Львові. А ще мав намір туди ж подавати статтю “Розривна сила сучасних куль і механічна теорія”. Задуми з нез’ясованих причин, очевидно, здійснені не були.
Пошуки матеріалів про Михайла Косача несподівано дали цінну знахідку, яка прямо вказує на його постійне намагання налагодити тісні зв’язки з НТШ як авторитетною українською науковою інституцією. У фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника вдалося виявити праці Михайла Косача, зокрема “Відбивання світла <…>”, 1899 р., об’ємом 40 с. Це текст його магістерської дисертації. На титульній сторінці вгорі справа рівним дрібним акуратним почерком рукою М.Косача (при зіставленні вказаного тексту і рукописів листів це легко зауважити) написано: “Високоповажаному Володимирові Левіцкому од автора”. Володимир Левицький (1872-1956) – дійсний член НТШ у Львові, на той час вже відомий український математик, редактор наукового Збірника математично-природописно-лікарської секції НТШ.
У попередніх вже згаданих публікаціях автором проведено короткий огляд віднайдених (загалом півтора десятка) наукових праць М.Косача, опертих на математичну логіку й розрахунки. Визначальними є питання у галузі взаємодії світлових променів з кристалами. Косач цікавився й іншими важливими проблемами з дослідження метеорологічних явищ, зокрема, еліптичними циклонами(20). Розглядав положення їхньої лінії найменших тисків. Це піонерські роботи вченого у даній галузі. До цього циклони вивчали лише зарубіжні науковці. Пошуки дали ще декілька раніше невідомих його публікацій. Це, зокрема, статті у журналах “Метеорологический вестник”, “Журнал опытной агрономии”, “Научное обозрђніе”. В останньому виданні – перша публікація М.Косача як спроба погляду на загальну проблему перетворення енергії. Крім того у фондах Львівської бібліотеки ім. В.Стефаника виявилася брошура М.Косача “Погода и предсказанія журнала “Климатъ”” як окремий відбиток, виданий редакцією “Южно-Русской сельскохозяйственной газеты” (Харків, 1902, № 50). Нововіднайдені публікації(21) доповнюють науковий доробк М.Косача в галузі метеорології, про який йшлося раніше (“Фіз. Збірн. НТШ”, 2011, т. 8). Разом з рефератами у відповідних випусках журн. “Метеорологич. Вестн.” вказані пубікації М.Косача ілюструють його внесок у метеорологічні дослідження. Особливо цінна його публікація Проекту створення сітки метеостанцій на Слобожанщині. Під цей Проект було виділено фінансування і були розгорнуті відповідні роботи. Тогочасні звіти Харківського університету в наукових “Записках” зафіксували відомості про ці події. Передчасна смерть М.Косача 3 (16) жовтня 1903 р. від інфекційного захворювання (дизентерії) зупинила реалізацію задумів.
Неочікувано важливою є також його стаття полемічного характеру з приводу публікації однолітка М.Косача, відомого дослідника впливу меліорації українського Полісся (басейн Прип’яті) на водний режим малих річок та боліт, гідролога Є.В.Оппокова (1869-1937). Піднята проблема набирає особливої актуальності тепер у зв’язку з глобальними змінами клімату на планеті. Саме тому згадувалося прізвище Є.Оппокова 22 лютого 2019 року у Дзеркальній залі університету імені Івана Франка під час доповіді лауреата Нобелівської премії (2007 р.), українця за походженням Є.-З.Стахіва (США), фахівця в галузі кліматології та гідрології.
Отже, Михайло Косач як перспективний вчений тримав у полі зору складні фундаментальні фізичні явища мікро- і макросвіту. Його наукові досягнення після тривалого забуття стають надбанням сучасного поступу знань про природу. Малознане ім’я на батьківщині вивчається та популяризується.

Володимир Шевчук, дійсний чл. НТШ, м. Львів

Родина Косачів і волиняни. Спогади, перекази / Записи, впоряд., вступна стаття і примітки О. Ошуркевича. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – 64 с.
2. Хорунжий Ю. Мужі чину. Історичні парсуни. Київ: Видавництво Олени Теліги, 2005. – 133–165.
3. Мірошниченко Л. Михайло Косач. (Правда документів і домисли) // Леся Українка: доба і творчість. Зб. наук. праць і матеріалів. У 3-х т. Т. 1. – Луцьк: вид-во Волин. Нац. ун-ту , 2009. – 155-169.
4. Шевчук В. Михайло Косач: життєвий шлях та наукова діяльність // Світ фізики. – 2009. – № 3. – 26–32. Його ж. Природодослідник Михайло Косач // Праці НТШ. – Т. 29 / Фізичний збірник НТШ. – 2011. – т. 8. – 613–630. Його ж. Життєвий шлях та наукова діяльність Михайла Косача // Леся Українка і сучасність. Зб. наук. праць / Упоряд. Н. Стешенко. – Т. 6. – Луцьк: РВВ Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. – 420–434.
5. Його ж. Життєвий шлях та наукова діяльність Михайла Косача // Програма науково-культурологічного семінару “Леся Українка та її родина”. 25–26 лютого 2010 року. – Луцьк: РВВ Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 2010. – С. 8.
6. Головій О. Науково-культурологічний семінар “Леся Українка та її родина”: Луцьк, 2010 // Мандрівець. – 2010. – № 1. – 85-86.
7. Науково-популярний фільм “Український геній Михайла Косача” хронометражем 45 хв. за участю Володимира Шевчука знятий філією національної телекомпанії України “Волинська регіональна дирекція”, м. Луцьк (прем’єра 02.04.2017). Автор сценарію і режисер М.Андрушко, ред. О.Куліш, оператор-постановщик В.Фетисов. Фільм створений за сприяння провідних музеїв Лесі Українки, Волинського краєзнавчого музею, Архіву громадських об’єднань (м. Київ), Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, Волинської обласної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки, Наукової бібліотеки і музею Львівського національного університету ім. Івана Франка.
8. Шевчук В. Природодослідник Михайло Косач // Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори, переклади, листи, записи кобзарських дум / Упоряд. Л.П.Мірошниченко. – Київ: Вид. Дім “Комора”, 2017. – 592 с. (Далі: Косач. Твори, переклади, листи…). – 555-577.
9. Рыкачев М. Отчет по Николаевской Главной Физической Обсерватории за 1902 г. // Записки Имп. АН (Memoires…). Серия 8. (С.-Пб). – 1904. – 15, № 8. – 30.
10. Москаленгко М. Нариси з історії українського перекладу. – Всесвіт. – 2006. – № 7-8. – 192-206.
11. Краткий отчет за 1894 г. // Учен. Записки Юрьевск. Ун-та. – 1895. – 3, № 1. – 32.
12. Косач. Твори, переклади, листи… – с. 464.
13. Френкель З.Г. Записки о жизненном пути // Вопросы истории. – 2006. – № 5. – 91.
14. История Тартуского университета 1632-1982 / Под ред. К. Сийливаска. – Таллинн: Периодика, 1982. – 151.
15. Косач. Твори, переклади, листи… – с. 359.
16. Шевчук В. Юліан Гірняк (1881-1070) – відомий у світі український учений // Світогляд. – 2018 – № 4. – 40-51.
17. Косач. Твори, переклади, листи… – с. 365.
18. Кыйв Э.Э., Паэ А.Я. О сохранившихся приборах Физического кабинета Тартуского университета (1802-1916) // Tartu ulikooli ajaloo kusimusi. Tartu. – 1985. – XVII. – ik. 19-26.
19. Косач. Твори, переклади, листи… – с. 443.
20. Kossatsch M. Die Lage der Troglinie in einer elliptischen Zyklonen // Meteorologische Zeitschrift – 1903. – 38, N 8. – 337-341.
21. Косач М. Отрицательное “Perpetuum mobile”. Общераспространенная ошибка въ формулированіи постулата Клаузіуса // Научное обозрђніе. 1898. – № 2. – 238-241. Его же. Способы задержать снђговую воду въ почве. (Южно-Русская сельско-хозяйственная газета. – Харьковъ, 1901. – №№ 18, 19) // Журн. Опытн. Агрономии. – 1902. – 2, № 1. – 64-65 (реф. М.Грачева). Его же. Проектъ организаціи метеорологической сђти въ Харьковской губерніи. (Доклады Харьков. губ. зем. упр. ХХХVIII губернск. Земскому Собранию по с.-х. Отдђлу). Харьковъ, 1902 // Журн. Опытн. Агрономии. – 1903. – 4, № 3. – 38+382 (реф. А.Португалова). Его же. Къ статье г. Оппокова “Уровень воды и осадки въ бассейне Припяти” // Метеорологич. Вестн. – 1901. – 11, № 12. –479-480. Его же. К теории града // Метеорологич. Вестн. – 1902. – 12, № 1. – 25-26. Его же. Непрерывный интегратор силы вђтра и его энергія // Метеорологич. Вестн. – 1902. – 12, № 1. – 27-28. Его же. Погода и предсказанія журнала «Климатъ». Харьковъ: Паровая Типо-Литографія И.М.Варшавчика, 1902. – 12 с.