Фарина І. Котовасії: літературні пародії. – Львів: Камула. 2025. – 52 с.
Книжка літературних пародій “Котовасії” за підрахунками є уже шістнадцятою книгою у Ігоря Фарини, проте саме її називають “дебютною”. Адже саме у ній зібрані усі пародії автора, які він видавав попередні роки в газетах, журналах, на сайтах. І для того, щоб переконатися у цьому, варто прочитати цю маленьку компактну з цікавою палітуркою книжечку.
“Поезія і антипоет” є першою пародією, котра написана за мотивом відомої пісеньки. Потім уся творчість Ігоря Фарини поділена на декілька пунктів, які зазначені у змісті.
У поезіях “Рівняння на перевірші” ми занурюємося у саму думку, яку нам хотіли подати. Часом дає змогу замислитися у своє “я”. У деяких рядках взагалі висміюється писанина інших людей, яка часом виступає й надмірно є вульгарною, що рядки у нас неначебто питають: “А чи є взагалі у поета голова?”. І тоді справді стараєшся зрозуміти тих авторів, що таке писали….
Наступними виступають “Перелякані рядки”, де найбільше мені запам’ятався вірш, названий “Дружба”. Він є глибоко іронічним та багатошаровим роздумом ліричного героя про процес перекладу іспаномовної поезії, де він стикається з власним “Романтиком-іспанцем” та прагненням передати автентичність оригіналу. Він майстерно зачіпає теми культурного взаємовпливу та внутрішнього конфлікту перекладача, який з одного боку прагне “упірнути” в чужу мову, а з іншого — критично оцінює доцільність надмірного збереження іншомовних елементів. Вірш гостро підкреслює проблему нав’язування чужорідних мовних форм, дотепно порівнюючи прагнення перекладача зберегти “всі іспанізми” з небажаними “кацапізмами”, що є потужним коментарем до важливості збереження мовної чистоти та ідентичності.
У “Клізмах через кацапізми” мені припав до душі твір “Нагода”. На мою думку, вона є глибоким внутрішнім монологом, який закликає до оптимізму.
Центральний образ “зашмульганої перчатки”, на яку “час поставив печатку”, символізує вичерпану можливість чи виклик, залишений у минулому, тоді як загадкова фраза “Ще таки не чула мови, Що чуже ужила слово” натякає на невизнану істину, невирішену моральну дилему або неприйняття власних вчинків чи впливів. Кульмінацією стає акт самомотивації – енергійний заклик “Та годі! Не сумуй! Радій нагоді!”, що відображає життєстійкість та здатність відкинути смуток заради нових перспектив, перетворюючи минулі розчарування на каталізатор для прийняття майбутніх можливостей.
У “Жіночих трагікомедіях” пародія Ігоря Фарини “Бюст і горло” на вірш Ольги Остапчук майстерно перетворює глибоко метафоричний і трагічний образ “зір, що шкрябають горло”, на комічну та цинічну ситуацію. Він бере буквально “болісне горло” і пропонує абсурдне “лікування” від знахаря, висміюючи як містичний пафос оригіналу, так і псевдомедицину. Фарина дотепно грає на контрасті між піднесеним і приземленим, вводячи корисливий мотив та іронічно посилаючись на “бюст”, щоб створити сатиричний коментар про шарлатанство та критику традиційної медицини, повністю змінюючи сенс і настрій початкового тексту.
А от в “Полоні самоіронії” я примітала поезію “Пора шукати”, що є роздумом про життєвий шлях та пошук правди. Нам наче говорять про те, як ми донкіхотствуємо у нашому житті, що, як осінній день, постійно змінюється.
Навіть у темряві якась “голизна” світиться, показуючи шлях. Цей шлях важкий, як назва складної повісті. Вірш зачіпає теми сенсу життя, боротьби за свої ідеали та внутрішнього світла, яке допомагає нам рухатися вперед.
Підводячи підсумок, можу з впевненістю сказати, що Ігор Фарина у своїй книзі “Котовасії” зумів передати оту “родзинку” пародій, яку від них і очікують. Рядки примушують задуматися над своїм єством, осмислити те, що пишуть і інші поети, але водночас все контрастує з жартівливими творами, що трапляються між тими серйозними темами. Читаючи, кожен зможе знайти щось своє, пізнати щось та просто зануритися у творчість цього автора, не шкодуючи за час, що був витрачений. На мою думку, це видання й справді є “дебютним” й точно заслуговує на увагу кожного вдумливого читача.
Анастасія Гранатович, студентка 11-У групи, спеціальності “Українська мова і література” Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії.
Leave a Reply