Ізоляція може бути нестерпною. Особливо якщо ви залишилися самі вдома, а найбільше задоволення в житті вам приносить спілкування з іншими. Або якщо у вас складні стосунки з партнером чи вашою сім’єю. Або якщо ви загалом незадоволені своїм життям. Проте є гарні новини: карантин може стати для вас можливістю докорінно переглянути своє життя та стосунки й змінити те, що нас не влаштовує.
Ще одна причина, чому нам важко переживати ізоляцію, – страх невідомості. Ми не до кінця розуміємо, що відбувається і скільки все це триватиме. Зараз я спостерігаю, що люди, які не звикли бути наодинці з собою, переживають карантин як горе. Вони заперечують ризики від коронавірусу, кажуть, що це все фігня, що це звичайний грип. Дехто висловлюється про це в агресивній формі в соцмережах і знецінює усвідомленість громадян, які закликають до самоізоляції. Думаю, скоро настане стадія торгів, коли ці люди почнуть самі з собою домовлятися та приймати нову дійсність. А відтак почнеться стадія пошуку нових сенсів. Зважаючи на те, що карантин продовжили, доведеться знаходити нові сенси у своєму житті під час самоізоляції.
Для мене, особисто, самоізоляція – це благодатний час майже весь день говорити з дорогим моїм Братом, Ісусом Христом, зануритися в Євангелію, просити Божу Матір у вервицях, особливо в Помпейській, за врятування всього людства від чорної моровиці. Лише щира, сердечна молитва у глибокій вірі врятує землян.
Згідно з Біблією, сила молитви – це сила Бога, Який чує та відповідає на неї. Звернімо увагу на таке:
Господь Бог – Всесильний, Він може все, «тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!» (Луки 1:37).
Господь Бог закликає Свій народ молитися до Нього. Молитва, звернена до Бога, повинна підноситися постійно (Луки 18:1), з висловленням подяки (Филип’янам 4:6), у вірі (Якова 1:5), згідно з Божою волею (Матвія 6:10), на славу Йому (Івана 14:13–14) та бути ревною молитвою праведного (Якова 5:16).
Господь чує молитви Своїх дітей. Він наказує нам молитися та обіцяє, що почує нас. «Та коли вони налягли на мене, я закликав до Господа, заволав до мого Бога. І Він зі Свого святого храму почув мій голос, – мій крик долинув до Нього, до Його вух» (Псалом 17:7).
Бог відповідає на наші молитви. «Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав» (Псалом 16:6). «Праведні закликали – і Господь почув та визволив їх від усіх їхніх бід» (Псалом 33:18).
Зиновій Бичко, НСЖУ