Днями побачив світ 122-й випуск «Буковинського журналу», приурочений 30-річчю реєстрації часопису в столиці. Квартальних, один з небагатьох, чітко дотримувався періодичності й засвідчує певну стабільність, що повинно вселяти віру передплатників у його подальше існування. В часи постійної нестабільності в духовній царині він проливає світло на нашу українську неподоланність.
Відкривається журнал словом редактора: «три десятиліття існування журналу, який поєднав і згуртував однодумців, справжніх патріотів й українських націоналістів, котрі писали й писатимуть про гірку, але правдиву долю Батьківщини, аби вона ставала кращою. За підсумками редакційної колегії найкращими серед політологів, кандидатів історичних наук визнано Ігоря Буркута, поета і літературознавця Володимира Вознюка, заслуженого художника країни України, дизайнера Ореста Криворучка, літератора, лауреата Народної премії імені Тараса Шевченка Василя Рябого, професора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Нестора Мизака, лікаря, кандидата медичних наук Петра Ляшука, перекладача зі слов’янських мов Валерія Лавренова, краєзнавця, кандидата філологічних наук Василя Костика.
ДЛЯ ТИХ, ХТО ВІРИТЬ У НАШЕ МАЙБУТНЄ ТА ВОСКРЕСІННЯ, ПОВІДОМЛЯЄМО ДЕ І ЯК МОЖНА ПЕРЕДПЛАТИТИ «БУКОВИНСЬКИЙ ЖУРНАЛ» ЧИ ПІДТРИМАТИ ЙОГО ІСНУВАННЯ ФІНАНСОВО.
Реквізити часопису: Р/р ua 25300346000002600606024571401 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346. Для зручності наводимо також тел. 03725220094, 0372550889 та мобільний телефон головного редактора 050-876-04-57».
Ще існуючі в Україні журнали тематично звужують зміст. Часопис «Буковинський журнал» висвітлює болючі проблеми сьогодення. Зокрема, Олександр Мінович під рубрикою «Розповім правду» аналізує ситуацію на Сході країни, де триває восьмилітня війна з московськими окупантами та їх прислужниками «Наша Донеччина». Степан Костишин та Світлана Руденко – присвятили матеріали про видатного вченого, академіка НАН України Івана Григорюка з Топорівців (Буковина), знаменним ювілеям часопис присвятив 165-річчя Івана Франка в Нагуєвичах на Бойківщині, визначні дати великих поетів Миколи Вінграновського та Леоніда Талалая, 70-ліття визначного співака, Героя України Назарія Яремчука, 80-ліття геніального актора, режисера і сценариста Івана Миколайчука, відзначеного громадою у гуцульській Криворівні, Василя Місевича (Лідія Ковалець).
Широко представлені розділи поезії, малої прози та перекладів іменами Галини Тарасюк, Антоніни Царук, Василя Шкургана, Тараса Девдюка, поетичний дебют Наталії Григорчук-Войтко, Михайла Наєнка та Петра Цеголка, Іванки Павлової (з болгарської).
Тарас Лазарук у репортажі з Мишина Івано-Франківської області «Будувати храми Господні – великий дар». Журнал подає на обкладинці ілюстрації з цієї події. У «Літературознавчих студіях» Володимир Вознюк аналізують, висвітлюючи «Українство Ольги Кобилянської» та Василь Левицький – «Марійка Підгірянка і Буковина». Привернуть увагу есеї Романа Горака про Михайла Дмитріва, автора одного з найкращих пам’ятників геніальному Василеві Стефанику, 150-річчя якого відзначали цьогоріч у Русові на Прикарпатті, часопис також знайомить на обкладинці з доробком скульптора.
Привернуть увагу матеріали «Це важливо для всіх» Петра та Юлії Ляшуків, Анатолія Гоженка й роздуми про сучасну медицину та охорону здоров’я. Мирослав Волощук та Юрій Дмитрук присвятили дослідження витокам та етапам ґрунтознавства на Буковині, під рубрикою «Просили розповісти» – яскравим сторінкам з історії життя та творчості легендарної Марусі Чурай Леоніда Кауфмана. Василь Костик веде рубрику «Фольклористика Буковини в іменах» про Івана Ребошапку, підготовлено публікацію чернівецьких мовознавців Степана Перепелиці – «Писемні пам’ятки на Буковині церковнослов’янською мовою», Оксана Бабюк – краєзнавчий туризм у бібліотечному форматі.
Бібліографічний розділ подає рецензії, огляди про різноманітні книжки України: Ігор Буркут – про дослідження до 200-ліття УГКЦ Нестора Мизака й Андрія Яремчука, Ганна Клименко-Синьоок – про двомовну українсько-вірменську збірку Василя Куйбіди «Таїна слова», Ярослава Мельничук про нові знахідки у творчості Сергія Канюка, Василь Глаголюк та Василь Лизанчук про дві книжки Миколи Григорчука «Куди йдеш, Україно?», «Свобода на барикадах», Галина Стасюк – про дослідження Сергія Кіраля творчої спадщини Івана Чендея, Богдан Дячишин про збірку віршів Світлани Антонишин «Падіння скелі». Завершують ювілейне число байки Володимира Франкевича «Дух самурая».
Шановні читачі-передлатники, друзі журналу, не забувайте оформити «Буковинський журнал» на 2022 рік, де очікують пізнавальні, значимі публікації.
Мирослав ЛАЗАРУК, Чернівці