На Водохрищі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, що у Львові, священик був змушений сказати фразу: «Лишається тільки за них молитися». А сенс цього зауваження полягає в нехристиянському вчинку мирян.
Ото ж, після другої Служби Божої у цистернах біля храму не лишилося ні краплі свяченої води… Бо були такі, що набирали її в десяти- п’ятнадцятилітрові посудини. Не думаю, що християни вперше чують про чудодійну силу Йорданської води, краплі лише якої вистачає для зцілення. Так-так, лише одна її крапелька перетворює велику кількість води в цілющу.
Колись святець-страдник Миколай Чарнецький був похоронений на Личаківському цвинтарі у Львові. Нині його святі мощі зберігаються в одній із львівських церков. Пригадую неодноразові випадки, як люди приходили на кладовище з мішками, аби набрати в них землі з могили. Бувало, що поховання нагадувало свіжовикопану яму…
Невже землиця з могили буде лікувальною лише у великій кількості? А ще виникає через те одне питання: «Чи лікувальні сакральні артефакти чогось варті без твердої віри?». Адже читаємо у Святому Письмі: «Ісус їм у відповідь каже: «Майте віру Божу!» (Марка 11, 22).
Мабуть, тут у всякому разі проявила себе наша споконвічна риса зажерливості, несамовитості та заздрощів. Усі знають, що грошолюбство, зависть, зарозумілість, пожадливість, похоті – це гріхи, які не красять, але очорнюють людину в очах Господніх.
Зиновій Бичко, член НСЖУ
Як Вам такі думки для розмислів? Все створене Творцем, то Ним і освячене. Яка мета в пересвячуванні?
Релігія – річ соціальна. Віра – річ індивідуальна.
Віра – це цілісний комплекс наших знань і розуміння не бачених очима об’єктів; це те, що неможливо цілісно сприйняти з допомогою наших п’яти органів сприйняття навколишнього світу, до кінця зрозуміти й осмислити: «Власне, у сфері духовно-практичного знання в наочно-образній формі зафіксовано суто людський, персоніфікований образ світу, наповнений вірою, сумнівами, прозріннями, емоціями й інтуїцією, здогадками, ідеями та ідеалами, прагненнями й оцінками» (В. П. Мельник, «Філософія. Наука. Техніка»).