А наша циганочка/молода господарочка!
Якщо не вкраде/то не «вона» (газдиня)!
Із такими словами ходила Маланка 14 січня на самий Старий Новий рік та Святого Василія.
За «Вікіпедією» Маланка або Щедрий вечір — українське народне і церковне свято, вечір напередодні «старого» Нового року або святого Василія Великого (14 січня); новорічний обряд з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів; учасник цього обряду; «переддень Нового Року». У XXI-сторіччі святкування Маланки, в автентичному вигляді, збереглося переважно у селах Галичини та Буковини. Тож пропуную прочитати вам про Шманьківську Меланку.
Організатором цього дійства стала сільська молодь. Традиція ходити селом тягнеться ще із далеких часів. Брали участь односельці як молодші так і старші люди які прославляли новонародженого Ісусика колядками. Разом із козаками які співали та вели Маланку, маланкували також інші дійові особи цього дійства: Медвідь та двоє повадарів які невипускають його, ковалі які підковують дітям взуття срібними цв’яхами, діди з великими горбами та батогами які зупиняли машини на дорозі, і також так звана циганка Аза і її син, вони ворожили кожним перехожим про їхню долю, та збирали гроші на олівці та зошити.
Тож думаю, що вам сподобається «шманьківське маланкуваня» адже усі відео та фото є у соціальних меражах в групах “Шманьківці”.
Максим ОГОРОДНИК.
С. Шманьківці.
Фото автора
–