“Треба молитися завжди і не занепадати духом” (Лк. 18:1)

XX століття і початок XXI століття – це період безконечних масових замахів на життя: Перша світова війна, Друга світова війна з її особливим злочином – Голокостом, злочинні комуністичні революції, масові аборти, евтаназія, тероризм…
Перша світова війна принесла смерть майже 10 мільйонам людей, Друга світова поглинула близько 55 мільйонів жертв; а війна з ненародженими – мільярд. Ця страхітлива війна з ненародженими дітьми триває надалі і щороку забирає 50 мільйонів жертв.
Масове вбивство зачатих дітей розпочалося в минулому столітті, після “легалізації” злочину аборту, здійсненої 1920 року комуністом-людиновбивцею В. Леніним у радянській Росії.
Другим вождем, який частково легалізував убивство ненароджених, був людиновбивця Адольф Гітлер. Цей злочинець 1936 року впровадив у Третьому Рейху “закон”, який дозволяв убивати хворих або обтяжених вадами дітей. У гітлерівській Німеччині розпочато масову практику евтаназії…
Друга половина XX століття принесла легалізацію злочину абортів у багатьох країнах.
Бог – Податель життя і його єдиний Господь – дав П’яту заповідь “Не вбивай”, а на сторінках Святого Письма вмістив драматичне застереження: “Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до Мене з землі” (Бут. 4:10).
Совість людства, яке налічує сьогодні близько 6 мільярдів осіб, обтяжена злочином мільярда вбивств.
(За матеріалами ІІ Всесвітнього молитовного конгресу за життя, Краків).
Те все нам потрібно розуміти, попередньо освідомившись, що ж сталося в Україні між І і II світовими війнами. То було нечуване осквернення священного дару життя. Свідомістю не можемо осягти, назвати словом.
Уряд, що звав себе народним, організував голодну смерть народові, що віками годував себе і своїх ворогів хлібом. Не було війни, нападу чужинців.
Це був політично спланований, методично проведений Комуністичною партією і ОГПУ протягом 1932-1933 років мор народу – цілої європейської країни.
Слово “голод” було заборонене – вмирати дозволяли мовчки. Але найбільша містика – ця заборона ширилась на весь світ. Світ знав і мовчав. Злочин минувся безкарно під потурання сильних світу…
Це була велика містика ОЛЖІ, яка прикинулась НОВОЮ ПРАВДОЮ і розкидала павутину на весь світ. Людей перетворено на мух, що борсались у силовому полі павутиння і поїдали одне одного. Диявол правив бал: він одверто оголосив війну проти Христа…
Вони відали, що творять! Усе було написано на їхніх прапорах і гаслах: відібрати хліб духовний, а потім – щоденний.
Злочинець ніколи не розповідає про муки людини – він замилює очі якимись словами, цифрами, замітає сліди прямого вбивства…
Страшно, що той злочин геноциду і досі замовчують спадкоємці. Світ живе без каяття і не просить прощення.
“Уповайте на Бога, Творця й Отця кожної людської істоти. Довіряйте також людині, створеній на образ і подобу Божу та покликаній бути дитям Божим” (Йоанн Павло II).

Євген Сверстюк.

Leave a Reply

Your email address will not be published.