28 жовтня 2015 року о 14.30 в університеті «Україна» відбудеться презентація книги Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах».
Організатор: літературна студія університету «Горлиця»
Адреса: вул. Львівська, 23, м.Київ, корп.3, ауд. 207.
Вхід вільний. Запрошуються всі бажаючі!
Тема людей з інвалідністю в сучасній українській літературі
(за книгою Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах)
Процеси демократизації українського суспільства за часів незалежності виявляються не лише на політичному і соціальному рівнях, а й у мистецтві. Йдеться не лише про новітні форми мистецтва – перфоманси, фестивалі, презентації, майстер-класи, благодійні акції, форуми, а й про інші ракурси бачення давно відомих проблем.
Зокрема, українське мистецтво перестало цуратися теми людей з інвалідністю. Цих проблем торкаються і у нових кінороботах (наприклад, у фільмі режисера М. Слабошпицького «Плем’я» (2014), що відзначений престижними міжнародними і національною премією), і у творах молодих авторів, відзначених на популярному літературному конкурсі «Коронація слова» 2015. Зокрема соціально-психологічний роман Д. Гладун «І глухота впаде…» у рамках цього конкурсу нагороджено «Спеціальною відзнакою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «України» за увагу до проблем неповносправних людей.
У художній літературі соціалістичного реалізму (наприклад, у текстах М. Островського «Як гартувалася сталь», Б. Полєвого «Повість про справжню людину») люди з вадами здоров’я зображувалися як герої, як зразок для наслідування, як ідеал відданості справі, як подвиг радянської людини.
Нині у світовій і українській літературі домінує глибинне дослідження морально-етичних і психологічних аспектів соціальної адаптації і реабілітації людини з інвалідністю. У творах Л. Уліцької («Донька Бухари»), Дж. Піколт («Крихка душа»), Я.Л. Вишневського («Повторення долі»), Люко Дашвар («Гоцик»), С. Процюка («Руйнування ляльки») та ін. ідеться про низку проблем, а саме:
Відчуженість, відраза і жалісливість як основний мотив у ставленні до інвалідів здорових людей;
Закомплексованість, закритість, відчуття меншовартості людей з інвалідністю;
Психологічна і комунікативна неготовність здорових і неповносправних людей до конструктивного діалогу;