Був сьогодні на холерному кіркуті. Там навесні провели вирубку самосівних дерев скоріш за все за гроші нашого минулорічного американського гостя, Арона Решіфа – можна роздивитися, як тепер там все виглядає.
Збереглося біля 50 мацев. Майже усі – на похованнях початку 20-х років. Більшість мацев – вже не тесані з природного каменю, а литі з цементу. На частині є надписи польською і німецькою, які можна ще читати. Багато мацев лежить і погрузилися у землю. Таке враження, що до кінця 20-х років кіркут був заповнений – крайні ряди поховань проходять впритул до стіни. Тобто схоже на те, що у 30-і ховали євреїв лише на новому кіркуті (на Калічівці).
Звісно і тут вистачає усякого непотребу – за цвинтарною стіною і поза нею (де власне одне із “узаконених” комунгоспом місць для сміття)
Надгробка над масовими похованнями нема, хоча є свідчення, що у 40-і розстріляних там також ховали. За стіною було багато поховань – аж до краю гори (там, де гаражі тепер).
Олександр Степаненко.
