У блозі отця Михайла Димида на сайті РІСУ цими днями з’явився допис у якому він розкритикував Пастирське Послання Блаженішого Святослава до духовенства, монашества і мирян з нагоди Року Віру, у який входить весь католицький світ. На думку отця, мова цього послання для багатьох виявилася незрозумілою, а отже й недоступною.
Відтак о. М. Димид порадив працівникам головної канцелярії УГКЦ краще працювати над такими текстами. Водночас він запропонував власний варіант цього тексту, коротший і зрозуміліший для людей.
«Оскільки багатьом людям недоступна (незрозуміла) мова важливого послання Патріярха Святослава «З нагоди року Віри», — пише отець Михайло Димил. — пропоную скорочений варіант для тих, у кого сильна спокуса його взагалі не читати чи лише формально подати вірним без зрозуміння для себе і для них. Раджу редакторам із Канцелярії Його Блаженства давати майбутни послання Блаженнішого читати простим людям різних категорій перед евентуальною публікацією, і лише якщо люди зможуть переповісти їхній зміст випускати ці документи у світ. Послання повинні бути два рази простішими і коротшими та розвивати одну головну тему. Інакше все це немає пасторального сенсу.
(НЕОФІЦІЙНО СКОРОЧЕНЕ)
ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ДО ДУХОВЕНСТВА, МОНАШЕСТВА І МИРЯН
З НАГОДИ РОКУ ВІРИ
«Один Господь, одна віра, одне Хрещення» (Еф. 4, 5).
Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,
боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,
возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим
Дорогі в Христі!
Рік 2013-й – і новий, і водночас пам’ятний. Це добра нагода проаналізувати, яке місце посідає християнська віра в нашому побуті.
Воскреслий Господь наш Ісус Христос – засновник і підстава нашої віри. З цієї віри християнин черпає відвагу укладати своє земне життя за Божими законами, а тому з надією дивитися в завтрашній день і водночас входити в нього.
І саме тому, що віра є Божим даром: її треба плекати і розвивати, живлячи «твердою стравою» участі в таїнственному житті Церкви.
Христос об’єднує у часі всіх вірних нашої Церкви – від апостола Андрея і Папи Климента, через святих Кирила і Методія, святого рівноапостольного князя Володимира, в єдиний Божий народ у всьому світі з центром на київських горах. Тому будьмо ревні у сповідуванні своєї християнської віри через наші древні церковні та народні традиції, щоб спадок віри був завжди живим і новим!
Як наші предки в Євхаристії стали одним Тілом Христа, тобто Церквою, так і ми покликані усвідомити нашу сопричасну єдність із Богом і між собою. Ми – одне Тіло Христове – в Україні й на поселеннях.
Mи, діти ХХІ століття, переймаємо відповідальність за зростання у вірі, яку потрібно глибоко пізнавати, нею жити і нею ділитися з іншими. Так ми продовжимо й поглибимо віру предків, збагатимо вірою тих, що її шукають, а самі спасемо душі наші. Ці завдання є обов’язком усієї церковної спільноти.
Для кожної єпархії учителем віри є єпископ. Допомагає єпископу священик. Oсобливе свідчення віри дає монашество.
Християнська родина, як домашня Церква, перша школа молитви та християнської науки, є чи не найважливішим середовищем для передання віри та виховання в християнському житті. Батьки – це основні євангелізатори та апостоли віри для своїх дітей і перший приклад християнських чеснот. Тому вони мають пильно дбати про свій обов’язок виховувати дітей у християнському дусі, щоб обіцянка, висловлена під час святого Хрещення («Вірую Йому як Цареві і Богу!») принесла свій плід.
Bсі ми маємо розвивати у собі місійне покликання, аби вогнем Святого Духа, який сьогодні єднає і скріплює нашу Церкву, поширювати світло Христового Євангелія до кожного, хто ще не прийняв Христа як свого Спасителя і Господа.
Наша віра повинна бути чинною в ділах любові й милосердя, як це нам нагадує апостол Яків: «Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва»
Дорогі в Христі!
Пізнаваймо нашу християнську віру, зростаймо в ній, ділімося нею, робімо все, щоб, освячені та оживлені нею, ми змогли передати цей дорогоцінний спадок живим і цілісним для майбутніх поколінь!
Благословення Господнє на вас!»
“Третє око”