Любіть статистику. Це не просто вперта річ, вона дає можливість зрозуміти справжню сутність речей. Боятися статистики не треба, логічніше остерігатися абсурду і жаху життя. Ось деякі цифри.

Сьогодні, як свідчать офіційні джерела, за кордоном працює близько 3 млн. українців. Хоча неофіційні джерела стверджують – 8-10 млн., адже тільки 2% емігрантів перебувають там легально. 70% від загальної кількості тих, що виїхали, – чоловіки, які задіяні в будівельній сфері й торгівлі. Більшість жінок – це домашні слуги, чи працюють у сфері сільського господарства. Грошові перекази емігрантів в Україну становлять від 5 до 7 млрд. за рік. 57, 8 тисяч мешканців Тернопілля сьогодні офіційно перебувають на заробітках за межами рідної землі. Наголошую: офіційно!

Пригадуєте, В.Ющенко обіцяв забезпечити 5 млн. робочих місць? Цікава цифра, яка так і залишилася голою цифрою.

Україна тоне в морі корупції і посідає 118 місце в світі.. Це один із найгірших показників. Нам теж було обіцяно, що цій гідрі зітнуть голову. Але ми вже знаємо ціну передвиборних обіцянок в Україні.

Мій 35-річний сусід ось уже вісім років працює в Італії на різних роботах. Раз на рік, найчастіше у вересні-жовтні, він приїжджає на кілька тижнів додому. Тоді радіють усі: дружина, літні батьки, а найбільше – 12-річний син. І в мене, і мабуть, у всіх сусідів засвічуються серця, коли ми чуємо радісний вигук хлопчика: «Тато повернувся!!!» Але, на жаль, батько повертається не назавжди. Через якийсь час він знову їде за кордон, як і мільйони інших наших земляків.

Сьогодні статисти спроможні, здається, порахувати геть усе. Але немає такої техніки, яка б могла взяти на облік усі людські сльози, муки, болі та страждання, спричинені владою. Та будемо вірити, що кожну сльозу бачить Господь.

Петро Сорока.