Цьогорічна література і культура загалом розвивається під знаком Шевченкового слова – ювілейний, 200-й рік від дня народження, став початком нового осмислення і прочитання творів Великого Тараса. Так, на цьогорічному Форумі видавців у Львові Видавничий дім «Букрек» презентував унікальне видання – «Пісенну Шевченкіану».
Упорядник видання – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури філологічного факультету ЧНУ Оксана Івасюк, автор передмови – письменниця Софія Майданська. Книга випущена на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга». Відомо, що збірники пісень на слова Тараса Шевченка зараз раритетні, тому потреба у такому виданні, як «Пісенна Шевченкіана», визрівало давно.
Так, упорядниця книги Оксана Івасюк зазначає, що Шевченко і музика – це особливо близькі теми: «На поезії збірки «Кобзар» створено 250 творів різних музичних форм, а загалом написали музику 120 композиторів, серед них М.Лисенко, В.Заремба, Г.Гладкий, С.Воробкевич, К.Стеценко, Я.Степовий, К.Данькевич, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, М.Радзієвський, В.Ступницький, М.Вериківський, А.Кос-Анатольський, Л.Колодуб, Г.Майборода, Ю.Мейтус,Є.Станкович, М.Скорик та ін.»
У книзі можемо знайти пісні на слова Тараса Шевченка для голосу, хорові твори на слова Шевченка, тут же – музичні присвяти Кобзареві. Також видання містить коротку інформацію про кожного з композиторів, чиї твори наведені в «Пісенній Шевченкіані».
«Це видання підтверджує думку культурологів про те, що є необхідність оформити подання в комітет ЮНЕСКО з пропозицією зареєструвати пісні на слова Шевченка – а це близько 1000 творів – як нематеріальну духовну спадщину», – наголошує Оксана Івасюк.
Зазначимо, що тема поєднання Шевченкового слова з музикою – не випадково така плідна. Адже сам Тарас Григорович був, як відомо, людиною обізнаною і залюбленою в музику – добре співав. Пантелеймон Куліш згадує, що Шевченко володів сріблястим тенором.
Музикознавець Оксана Захарчук зауважує: «Геній Шевченка яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту – поезія, живопис, музика». А наголошуючи на музичності текстів, дослідниця приходить до висновку: «Українські народні пісні та думи стимулювали також художньо-образну сферу поетичної спадщини Шевченка, а яскраво виражена їх мелодійність, наспівність перейшла і в поетичне слово Кобзаря. Тарас майстерно поєднав народну ритміку з класичною».
На думку видатного українського музикознавця М.Гордійчука, Тарас Шевченко – наймузикальніший поет у світовій літературі.
«Пісенна Шевченкіана» – та книга, яка гідно поповнить фонди української мистецької літератури. Видання розраховане на учнів музичних шкіл, студентів консерваторій, викладачів, співаків, музикантів, а також для хорових колективів України та зарубіжжя.
Іванна СТЕФ’ЮК