Історія створення пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську лягла в основу першої книги. Ініціатором пам’ятника виступив історик і краєзнавець Богдан Гаврилів. Це перший пам’ятник в Івано-Франківську збудований за народні кошти. Так склалося історично, що мерія приймала рішення про спорудження пам’ятника, виділяла якісь кошти. А потім ті кошти кудись поділися чи так і не зʼявилися.
НОВІ КНИГИ ПРИКАРПАТСЬКИХ КРАЄЗНАВЦІВ
Богдан Гаврилів, Михайло Косило. З історії створення музею та пам’ятника «РУСЬКІЙ ТРІЙЦІ» в Івано-Франківську: Історико-краєзнавче видання. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. – 132 с.; Михайло Косило, Богдан Гаврилів. Памʼятники Кобзареві на Прикарпатті: Ілюстрований довідник. – Івано-Франківськ: місто НВ, 2014. – 128 с.
Такі книги не зразу зауважуєш, а потім роками шукаєш. Такий льос краєзнавця, документувати, описувати, розшукувати, аби через роки цю інформацію шукати і дивуватися: скільки зроблено і, головне, не пропущено.
Історія створення пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську лягла в основу першої книги. Ініціатором пам’ятника виступив історик і краєзнавець Богдан Гаврилів. Це перший пам’ятник в Івано-Франківську збудований за народні кошти. Так склалося історично, що мерія приймала рішення про спорудження пам’ятника, виділяла якісь кошти. А потім ті кошти кудись поділися чи так і не зʼявилися. І тоді Спілка краєзнавців підтримала ініціативу Богдана Гавриліва, а відтак і Спілка письменників про спорудження пам’ятника Будителям Галичини методом народної будови. У результаті, було зібрано 180 тисяч 515 гривень, що дозволило цей пам’ятник таки встановити.
Безпосередньо з Прикарпаттям пов’язана доля Івана Вагилевича (1811-1866), який народився в селі Ясені Рожнятівського району, навчався у Станіславській гімназії, закінчив Львівську духовну семінарію, а тоді разом із Маркіяном Шашкевичем і Яковом Головацьким став засновником «Руської трійці», яка зберегла Галичину в культурному полі України.
У передмові автори розказали про ініціативу спорудження пам’ятника (автор івано-франківський скульптор Володимир Довбенюк) і назвали дату відкриття – 31 грудня 2013 року (у передмові помилково названа дата 31 січня 2013 року).
Структура книги проста: спочатку викладені біографії засновників «Руської трійці» через історико-краєзнавчі нариси; потім йдуть розділи: Фоторепортаж та матеріяли про відкриття кімнати музею «Руської трійці» в Івано-Франківську (кімната-музей відкрита 7 травня 2012 року в приміщенні Івано-Франківського національного медичного університету); Документи і матеріали преси про підготовку та відкриття першого в Україні пам’ятника «Руській трійці» в центрі Івано-Франківська; Виступи запрошених учасників на відкритті пам’ятника «Руській трійці» 31 грудня 2013 р. (всі виступи були записані і розшифровані; серед учасників виступу голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило; івано-франківський митрополит української греко-католицької церкви кир Володимир; заступник міського голови Михайло Верес; почесний громадянин міста Івано-Франківська Богдан Гаврилів; голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран, академік Володимир Качкан; лауреат Шевченківської премії Степан Пушик, правнук Івана Вагилевича – Іван Демʼянович Вагилевич та ін.); Фоторепортаж про відкриття пам’ятника діячам «Руської трійці» в Івано-Франківську 31 грудня 2013 р.; Список благодійників на спорудження пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську.
Наступна книга – це довідникова інформація про пам’ятники і пам’ятні знаки Тараса Шевченка на Прикарпатті. Краєзнавцями взято на облік 204 памʼятники Шевченка (станом на 5 червня 2014 року). Всіх пам’ятників Шевченка в світі 1384, з них 1256 в Україні та 128 за кордоном у 35 країнах. Описана історія перших пам’ятників Кобзареві на Прикарпатті (серед них, напевне, і перший пам’ятник Шевченку в Україні – під Сокільською скелею в селі Тюдові Косівського району; називаються декілька дат заснування: 1862 р., 1896-1899 рр.); описані всі пам’ятники по районах (подана паспортизація: місце знаходження; вид пам’ятника; рік встановлення; автор пам’ятника). Найбільше пам’ятників Кобзареві у снятинському (35); рогатинському (29) і тисменицькому районах (27).
Напередодні Дня Незалежності в Івано-Франківську в приміщенні будинку «Просвіти» відкрито «Музей народної шани Тараса Шевченка». І це не випадково, бо все, що діялося в Галичині національно свідомого і патріотичного за останні 150 років, пов’язане з іменем Тараса Шевченка.
Звичайно, названі видання є скрупульозними і сумлінними краєзнавчими дослідженнями, за що авторам висловлюю щиру подяку. Без таких свідчень, без такої простої достовірної інформації дуже важко усвідомлювати собі, чим є історія. Вона полягає у розумінні того, що традиція національно-патріотичного руху без знання витоків інформації і джерельної бази неможлива.
