Першим полетів старий майстер. Та не зміг далеко, забракло сил, тут же упав серед майдану. Другим полетів літній майстер. Направився в бік гори, та не долетів. Упав у річку Стрипу.
Федір-гора
Будівництво ратуші у Бучачі підходило до кінця. Народ у захопленні глядів на чудодійство майстрів, віддавав хвалу їх мудрості і вправності рук. Якось приїхав оглянути будову злий староста Микола Потоцький. Піднявся на драбині вверх і залишився задоволений. Але заздрість і ревнощі охопили його, дивлячись на красну роботу трьох майстрів, які зводили дерев’яну вежу.
– Як ви такі мудрі, що все можете, то попробуйте зійти згори самі, – сказав пан староста і наказав забрати драбини.
Довго радилися умільці і щось майстрували вдень та вночі. Нарешті народ побачив: вони мають крила.
Першим полетів старий майстер. Та не зміг далеко, забракло сил, тут же упав серед майдану. Другим полетів літній майстер. Направився в бік гори, та не долетів. Упав у річку Стрипу.
Третім був наймолодший підмайстер на ім’я Федір. Долетів він до найближчого пагорба. І залишився жити в пам’яті мешканців у назві Федір-гори.
Петро Медведик.