Випадково почутий монолог (очевидно, спілкувалися давні знайомі): Навіщо була мені та Італія? Працював важко, наче раб. Господар, правда, сповна і вчасно платив. Два роки не розгинав спину. А все заради сім’ї — дружини і донечки…
Гіркий заробіток чортківця
Випадково почутий монолог (очевидно, спілкувалися давні знайомі):
— Навіщо була мені та Італія? Працював важко, наче раб. Господар, правда, сповна і вчасно платив. Два роки не розгинав спину. А все заради сім’ї — дружини і донечки. Щомісяця висилав по сімсот, а то й більше „зелених“.
Радів, коли отримував листа від дружини. Зі скупих слів дізнавався, що все гаразд — квартиру облаштувала, нові меблі придбала, сама зодягнулася, донечку доглядає (коли їхав в Італію, донечці ще й року не виповнилося)…
Настав час повертатися додому. На крилах прилетів. Два роки не бачив сім’ї.
…У дверях зустріла дружина. Не обняла, не поцілувала. А відразу кинула холодне:
— Ти знаєш, я вже два роки живу з іншим, з того часу, як ти поїхав. Ти більше не мій… Донечка батьком називає іншого. Вона ж тебе не пам’ятає…
Навіть на поріг не пустила, аби побачити донечку… Значить, цих два роки вона мене обманювала…