Це сталося у 90-му році. Відслуживши в армії, я пішов працювати у міліцію. Колектив у нас був немалий, понад 70 осіб. Про одного із них -Ярослава – я й розповім.
Мав цей чоловік доволі веселу вдачу, любив пожартувати, але інколи не зовсім вдало. І ось одного разу набирає він номер телефону до своєї сестри і каже: «Привіт, ти ще жива?», та в нерозумінні відповідає: «Так, а що?». «Та ні, просто Паска скоро, а на цвинтар немає до кого піти». Ми на такі його жарти не звертали уваги, пам’ятаю лише, що наш начальник проходячи повз нього сказав: «Так, старлей, не бути тобі капітаном».
Був у Ярослава друг Володимир, серйозний хлопець, колишній воїн-“афганець”. Не скажу, що був він повною протилежністю Ярославу, але між собою вони ладили. У Володі напередодні намічалося весілля, а хто пам’ятає – тоді, у час перебудови, з продуктами було важко. Все по талонах, та й те, якщо дістанеться. Тож Ярослав запропонував йому: «Поїхали у заповідник, кабанчика пристрелимо, м’ясо буде». Володимир довго вагався, бо й не сезон і бракон’єрство. А ми, як-не-як – міліція. Але згодом погодився.
Оскільки обидва були затятими мисливцями, прибувши на місце, у ситуації розібралися швидко. Ярослав поліз на вишку, біля годівниці, а Володимир, як людина, яка пройшла Афган, влаштувався недалеко на дереві. Попередньо домовилися, що коли будуть «зніматися», попередять один одного сигнальними ліхтариками, якщо буде темно. Просиділи вони в засаді цілий день. Наступала ніч, і Ярослав вирішив «знятися» першим. Та, як завжди, вирішив пожартувати. Сигналу він не подав, а просто зліз з вишки і пішов у бік друга. Але пішов, як кабан. Відмінно знаючи звірині повадки, він почав його імітувати. Реакція Володимира не зрадила – він вистрілив і все моментально стихло.
Можете уявити собі почуття і емоції хлопця, коли він побачив свій трофей…
З жартами все зрозуміло, але ж причім тут бажання? – запитаєте ви. А те, що ховали ми Ярослава якраз у Паску. А він же бідкався, що на Паску нема до кого піти на цвинтар… Навряд чи він того хотів, але… слово не горобець…
Сергій В.