Пожертва українського підприємця Дмитра Фірташа на Меморіал жертвам Голодомору у Вашингтоні викликала неоднозначні оцінки серед української громади у Північній Америці.

 


Так, зокрема, у Канаді деякі представники діаспори цим обурюються, інші – вдячні за дар, повідомляє Радіо Свобода.

Дехто сумнівається в щирості мотивів підприємця, підозрюючи, що за щедрою пожертвою криється спроба “купити” діаспору.

Оксана Башук-Гепберн із Канадської групи сприяння демократії в Україні переконана, що поширення інформації про Голодомор потрібне передовсім в самій Україні.

“Україні треба, щоб про Голодомор вчили діти в українських школах, щоб уряд про це говорив і щоб пан Фірташ дав не два з половиною мільйони, а більше на справи Голодомору в Україні”, – сказала активістка.

Вона із соратниками вже тривалий час критикують старші й потужніші організації діаспори за надто м’яке, як на їхню думку, ставлення до української влади та її оточення.

Головне, щоб жертв Голодомору вшанували, вважає виконавчий директор Конгресу українців Канади Тарас Залуський.

“Шкода, що український уряд не зміг знайти спосіб виконати своє первісне зобов’язання. Те, що пан Фірташ зміг виконати обіцянку українського уряду є позитивним. Я думаю, що головне, щоб Меморіал Голодомору у Вашингтоні збудували”, – сказав Залуський.

Редактор канадського видання “Українські вісті” Марко Левицький зазначає, що на Заході є чимало прикладів, коли визначні пам’ятки будували за гроші “сумнівного походження”.

“В 19-му столітті були так звані злочинні барони, що здобули маєтки дуже сумнівними способами, – каже він. – Між ними були Ендрю Карнеґі і Джон Рокфеллер. Вони стали меценатами, давали гроші не тільки на Центр Рокфеллера і Карнеґі-голл у Нью-Йорку. То що тепер їх розвалити, бо це були гроші здобуті сумнівними способами? Ми повинні дивитися, що це є добродійна ціль”, – вважає Левицький.

Втім, політолог Тарас Кузьо з університету Торонто вважає, що українська діаспора ще не усвідомила значення дару Фірташа, тому він очікує, що дискусія з цього приводу ще попереду.

На думку експерта, пожертва Фірташа на монумент Голодомору відрізняється від інших благодійних кроків, таких як підтримка підприємцем освітніх проектів у Львові і Кембриджі, чи проведення “Днів України” у Лондоні.

“Це набагато суперечливіше, особливо тому, що він політичний соратник президента України, чия політична сила 2006 року голосувала проти Голодомору як геноциду, а в 2010-му президент сам зайняв проросійську позицію. Це дуже лицемірно і лукаво з боку президента і пана Фірташа. Краще, щоб це була пожертва від української влади, а не від олігарха”, – зазначив Кузьо.

За попередніми даними, до Канади на 80-річчя роковин Голодомору наприкінці листопада може приїхати голова Верховної Ради Володимир Рибак. Тоді діаспора ймовірно зможе порушити питання не тільки про доцільність пожертви Фірташа, але й про позицію Партії регіонів.

Канада визнала Голодомор геноцидом і з 2008 року щоосені вшановує роковини трагедії у приміщенні парламенту.