Сьогодні Чортків знову мітингував, на народне віче біля пам’ятника Шевченка на центральній площі міста зібралось багато люду – студенти, викладачі, директори навчальних закладів, керівники району і міста, політики, державні службовці, інтелігенція…
Уже традиційно чортківські священики відслужили молебен за Україну і кращу долю свого пониженого народу. На площі Чорткова було розгорнуто полотнище стилізованого прапора Європейського Союзу. Чортківським Майданом управляли зрушення з двох векторів – вектор проти влади і вектор за Європу, які дуже важко накладаються один на одного. Хочеться того комусь чи ні, але у Чорткові є Майдан політиків і Майдан людей.
Лунали перед здвигом чортківчан виступи заступника голови районної ради Любомира Хруставки, заступника голови РДА з гуманітарних питань Івана Стечишина, депутата районної ради Віктора Шепети і «вічного революціонера» Василя Яблоня, який, здається, ще від народження української держави “насвистав” собі, за словами окремих чортківчан, посаду «регіонального міністра з питань найбільшого вішання локшини на вуха податливих земляків». Ніяк не може зрозуміти цей поважний місцевий політик, що його зірка давним-давно закотилася за небесні горизонти, а пишною риторикою душі чортківчан вже не викупаєш у сонячній позолоті. Його виступ, заклик до боротьби викликають у місцевого люду хіба-що алергію, агресію та спротив. А все через те, що всі у Чорткові знають, як сей чоловік на голому місці зробив свого часу собі стрімку кар’єру – слугував вірою і правдою «кучмівській» владі, і навіть не червоніючи, пішов на заслужений відпочинок, яко фест державний службовець, правда, з розміром пенсії такенним, що дай, Боже, кожному вотакої фінансової підмоги. Але, слава Богові, Чортків вже прозрів, люди хочуть в Європу, хочуть бачити нових політичних лідерів, вимагати від них активних дій, духовного росту, справедливості. Це можна було сьогодні легко прочитати у їхніх очах.
про Яблоня правда з правд!