А всі помітили, що з початком бойових дій ми для нападників стали вже не “ХОХЛЫ” – а “УКРЫ”?, пише у своїй Фейсбук-сторінці відома письменниця Оксана Забужко. Дискурс змінився, нас “підвищили ранґом”.
На місце смішного, дебілкуватого тубільця-салоїда (“младшего брата”) в імперській свідомості з’явився таємничий, грізний “укр” – який чомусь, замість “растворять ворота” й наливати, – б’є в морду. Ось це й є ДІАЛОГ: вони нарешті нас ПОЧУЛИ. І дарма наші інтелектуали так довго журились, “як-же-пояснити-росіянам-що-їх-обманюють”: вони вже зрозуміли, ви просто “не туди дивились”)). “Укри” – це і є, по факту, визнання української незалежности: кінець колоніального міфа. А що для того знадобилися кулі замість слів – так чого ж ви хотіли, “з того боку” за останні 300 літ стільки слів намуровано, що нам самим од них іще розгрібатись і розгрібатись… Це антиколоніальна війна, так. А Революція Гідності – лиш один із її псевдонімів.