Св. Іван Золотоустий в проповіді на неділю П’ятидесятниці сказав: “Преславний Бог сьогодні наділив нас великими дарами, що їх важко передати словами. Тому всі разом радіймо, а радіючи, прославляймо нашого Бога…”.

Під час Зелених свят (вчора і сьогодні) у церквах Чортківщини було багатолюдно: священики відправляли служби Божі, акафісти, освячували воду, виголошували проповіді.

У селі Угринь в церкві Успіння Пресвя­тої Богородиці УПЦ КП митрофорний ієрей Микола Ференц розом із своїм помічником о. Володимиром Касприком молилися за спокій і мир в українських родинах та сім’ях. А потім відпра­вили біля каплиці, побудованої на місці з’яви кілька століть тому чудотворного образу Угринської Богородиці (а це заліснений пагорб між Угринем і Чортковом), Службу Божу, акафіст до Угринської Божої Матері, здійснили чин освячення води.

Уже традиційно кожного року, на другий день Зелених свят, сюди, до облаштованої каплички і цілющого джерела, сходяться богомільці з Угриня, Чорткова, Тернополя… І цей рік не став винятком – молільників сьогодні, правда, зійшлось не дуже багато, бо з самого ранку пускався зливний дощ.

Якось ди­вно: ця церковна святиня знаходиться від Чорткова рукою подати, а багато жителів нашого району про це ні сном ні духом не відають, хоч про цей чудотворний образ багато писалося у ЗМІ.

З пагорба на південь від Чорткова видніє у видолинку село Угринь, що гніздиться на берегах Серету, оточене чудовою природою і багатими землями. Коли дивишся на нього вперше, то здається, що на нього зійшла Божа благодать. А коли знайомишся з історією, людьми, то все більше віриш, що це справді так. На переконання більшості селян, ними справді опікується чудотворний образ Божої Матері “Неутомима поміч”, що зберігається у місцевій церкві Успіння Пресвятої Богородиці.

Про появу цього образу існує легенда. На пагорбі між Угринем і Чортковом в давні часи стояв Богородичний монастир, а поселення навколо нього називалось Богородичним. Давні ікони з того монастиря зберігаються у церкві в Угрині, та образ Божої Матері до них не належить. Якось подорожні побачили його на тому місці, де був монастир. Забрали до Чорткова, але наступного дня він знову опи­нився на тому ж самому місці. Забрали до Угриня – там і залишився.

  Володимир ПОГОРЕЦЬКИЙ.