“У Пробіжній (Пра Біжна), місцями благодаті є топоніми Палестина і Раків Кут. Гибле місце – Моравщина, неподалік Звиняча – Скоморох.  Про це говорить не лише назва  (мор з латині божество смерті та епідемії), а й задля піску, розкопане сучасниками давнє поховання та потривожені кістяки велетнів.  Ще раз повернімося до Велескниги: «Мар – Морія – зла сила у Наві і кінець життя всім.» 4-та дошка…”

Свята трійця – кольорова

 «Два кольори мої, два кольори

Оба на полотні, в душі моїй оба…»

Д. Павличко

Плюс, ще один – фоновий колір. Колір полотна отчої культури, витканого сім тисяч років тому дітьми сонця на березі Серету і вибіленого ласкавим сонцем і вишитого нитками любові та журби.

Тож розгорнемо сувій пам’яті, щоб повідати про трійцю ведичних кольорів якими поіменовані дуже давні наші села і урочища. Поіменовані так мудро, як тільки можна було, щоб одною лише назвою передати явище, місце людини у ньому і її поконвічну долю. То вже значно пізніше Конфуцій напише: Хто назве речі своїми іменами, той побудує світ. Кажуть, що велике бачиться на відстані, але не всяке око розпізнає і нині актуальну Пра Веду.    В Посланні Ора, читаємо: Маєш око, а ум косий. І від того: «Оглядаємося і говоримо що соромимося знати Наву, Праву і Яву» – Велесова книга. Разом з тим, Ява – сутність явного, білого світу у якому ми всі живемо, поки живемо. Тут,  унаочненням цієї сутності виступає  Свид (Світовид, Святовит, Свентовит). Притомний, свідомий і видимий Дух знань, засвідчений назвою села Свидова (Гора), а також Свидова Гора в Карпатах, гірський масив Свидовець, річка і села у Вінницькій та Чернігівській областях.

Його місце в середньому ярусі Збруцького ідола, через якого різьблений камінь несе знання про Пра Ведний світо уклад, про місця благодаті (верхній) і гиблі місця (нижній ярус). Зокрема, у Пробіжній (Пра Біжна), місцями благодаті є топоніми Палестина і Раків Кут. Гибле місце – Моравщина, неподалік Звиняча – Скоморох.  Про це говорить не лише назва  (мор з латині божество смерті та епідемії), а й задля піску, розкопане сучасниками давнє поховання та потривожені кістяки велетнів.  Ще раз повернімося до Велескниги: «Мар – Морія – зла сила у Наві і кінець життя всім.» 4-та дошка.

Разом з тим, у ширшій фрактальності маємо Чорнобиль, Чорну, Білу і Червону Русь, чорну, білу і червону (жовту) раси. Проте, щоб осягнути глобальне, варто спиратися на місцеве. Отож, продовжимо тему наступного разу із самого початку білої ономастичної лінії, із містичної Білавини. Слідкуйте за публікаціями.

Яр Дан.