З проголошенням незалежності України чи не в кожній області з’явилися нові літературно-художні журнали: «Вежа» (Кіровоград), «Літературний Тернопіль», «Літературний Чернігів», «Перевал» (Івано-Франківськ), «Холодний Яр» ( Черкаси), «Хортиця» (Запоріжжя)…

Серед них – і «Буковинський журнал», який почав виходити у Чернівцях. Незважаючи на регіональність свого місцезнаходження і перевагу місцевої автури, це видання популяризує й сусідів. Не став винятком і 2015-ий.
Візьмемо, приміром, перше число часопису. Академік Іван Дзюба з Києва у статті «І блисне стріла з глибин: Аніфатій Свиридюк» розповів про поета, який народився у Богданівці на Кременеччині, а жив у Вижниці на Буковині. Цікаво, що розмову про нього у третьому числі журналу продовжив Ігор Фарина з Шумська у статті «Він бачив портрет вітру». Про збірку «Два кулемети» Ярослава Курдидика (уродженця Підгайців) веде мову Вадим Василенко. Уродженець Чортківщини Євген Баран розмірковує над книгою «Божественний вітер» Ігоря Римарука.
Цікавим є і друге число «Буковинського журналу». В ньому – добірка прозових творів уже згадуваного Ярослава Курдидика. На звірочинствах в релігійній політиці совєтської влади зупиняється Нестор Мизак (уродженець Борщівщини) і Віктор Бондар. Олег Гайнічеров розповідає про письменника Володимира Вознюка, родинні корені якого пов’язані з Збаражчиною.
Наші також є окрасою третього числа. У перекладацькій рубриці Остап Ножак (уродженець Чорткова) познайомив з «Апокрифом» білоруса Максима Богдановича. Уже згадуваний Нестор Мизак присвятив свої дослідження 150-річчю митрополита Андрея Шептицького. Роздуми про поетичну збірку «Руське море» уродженця Чортківщини Романа Вархола вмістив Ігор Фарина.

Володимир ГАВРИЛЮК,
член Національної спілки журналістів України,
м.Шумськ.