15 травня 2015 року виповнилося 27 років з початку виведення радянських військ з Афганістану. 14 квітня 1988 року представники Республіки Афганістан, Ісламської Республіки Пакистан, Радянського Союзу і США підписали в Женеві угоду та інші документи щодо врегулювання ситуації в Афганістані. Передбачалося, що половину радянських військ буде виведено до 15 серпня 1988 року, а решту – протягом наступних шести місяців.
15 травня 1988 року почалося виведення радянських військ і до 15 серпня наші воїни залишили гарнізоні Джелалабада, Газні, Гардеза, Кандагара, Лашкаргаха, Файзабада, Кундуза, всього 50,2 тис. осіб (50 % особового складу). Афганістану передано близько 2 300 різних об’єктів: військові містечка, склади, шпиталі, казарми.
15 лютого 1989 року було завершено виведення військ, але після цього ситуація в країні ще більш загострилася.
Уже стало доброю традицією щорічно 15 травня проводити зустрічі бойових побратимів до дня початку виведення радянських військ із Республіки Афганістан. Тому воїни-«афганці» як 15 травня, так і 15 лютого традиційно згадують роки військової служби в ДРА, поминають загиблих та померлих.
Тож і наші новодністровські воїни-інтернаціоналісти зустрілися вранці 15 травня біля пам’ятника своїм побратимам, нашим землякам Ігорю Рибіну та Ігорю Кузнецову. З вітальним словом до ветеранів Афгану звернувся міський голова В. П. Мельник, подякувавши за єдність, гідний приклад згуртованості й небайдужості, побажавши здоров’я, сили й витримки й надалі підтримувати їхнє особливе братерство. Зі щирими поздоровленнями, як і завжди, з таким помітним хвилюванням, звернувся до своїх дорогих побратимів голова Спілки воїнів-інтернаціоналістів А. В. Вольський.
Хвилиною мовчання та квітами вшанували усі пам’ять про наших двох Ігорів і біля меморіальних дощок на рідній школі. А вже у холі закладу новодністровські афганці розчулились від несподіваної й урочистої зустрічі, яку живим квітковим коридором влаштували їм учні й педагоги ЗОШ ІІ–ІІІ ст. Щиро подякувавши за відданість і звитягу та любов до рідної землі, діти провели оплесками своїх земляків до міського урочистого музею.
У Залі бойової слави його директор Г. О. Разгонюк та методист відділу гуманітарної політики Р. В. Ридванська коротким екскурсом повернули усіх запрошених до непростих історичних реалій тієї Афганської війни, підтвердивши розповідь красномовними цифрами втрат з усіх сторін та України зокрема. Традиційно у цей день із нашими сивочолими вже хлопцями-афганцями була і незмінна учасниця їхніх торжеств, класний керівник Ігоря Рибіна Є. О. Швець.
І вже згодом ветерани Афганістану рушили із поминальними молитвами на могили своїх бойових друзів по Сокирянському району та у с. Клокушна, що у сусідній Молдові.
Інна ГОНЧАР
Вадим РЕВУЦЬКИЙ
