Давня щедрівка, на жаль, «ожила» 2015-го. Один з тих же ворогів, ближчий сусід, ще раз показав цілому світові, що ми, український нарід, йому смертельно немилий.

Гуцульська щедрівка

Щедрівка, записана від жительки с. Смодни Косівського району Пасічняк Анни Дмитрівни, котрої та навчилася від своєї баби в грудні 1945 року. Тепер її щедрують внуки Анни Дмирівни.

 

Щедрий вечір, добрий вечір

Цему газді на ввесь вечір!

Ой у лісочку тай на пісочку

Росла калина, як сиротина.

Росла калина, як сиротина,

Її садила дівчина мила.

Її садила дівчина мила,

Як свого стрільця випроводила.

На Україні милого вбили –

Не так, як дома, похоронили.

Замість трембіти гармати грали,

А чорні круки вістку давали.

Із України вітер буйненький

Приніс дівчині листок маленький.

Не жди, дівчино, милого свого,

Бо не побачиш його живого.

Він впав за тебе і за родину,

За рідний нарід, за Україну.

 …Давня щедрівка, на жаль, «ожила» 2015-го. Один з тих же ворогів, ближчий сусід, ще раз показав цілому світові, що ми, український нарід, йому смертельно немилий.

Нова гуцульська щедрівка має болю не менше, зате більше – сили духа:

Щедрий вечір, добрий вечір

Цему газді на увес вечір!

Оповиває й’го ласка Божя –

Тому противит нехарь ворожя.

Нехарь ворожя б’є, обкрадає,

Гонор людини занапащяє…

– Ой газдо-газдо, ‘чо невеселий?

– Бо ни світкуют далекі села,

Бо фист бідуют повид Росії,

Шо брехнев оре, кулями сіє.

Бо син із зєтем на войну взєті.

…Менший, нарешті, в бронежилєті.

Та не так взєті, єк – добровольці

За Україну молоді хлопці.

А той, шо старший, вже був ранений,

Вже був ранений і полонений.

Їх побратимчик із Городенки –

Вже ув обіймах Божої неньки…

-Ой война-война – кровава бойня,

У ній народна сила достойна.

Всі до одного дамо підмогу,

‘Би то си вдало Господу Богу.

Під чужий чобіт ми не дамоси,

А цев щедрівков – миру попросим!

Василь Шкурган.

Leave a Reply

Your email address will not be published.