11 квітня у Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини відкрилася персональна виставка майстрині-рукодільниці з Довгополя, яка представила відвідувачам власну вишивку. Серветкиі скатерки, сорочки і картини і навіть вишиваний цитатник з «Кобзаря» Тараса Шевченка – все це пані Ганна створила власноруч і охоче розповіла про те, як за допомогою нитки та голки вимальовує світ в усіх барвах веселки.
Даним від Бога даром жінка радо ділиться – навчає вишиванню всіх охочих, першими її учнями стали власні діти – син та дві дочки. Згодом пані Ганна давала уроки вишивки дітям аж у трьох школах.
Ганна Григорівна працює бібліотекарем, добре знається на народознавстві і розповідає, що дуже важливо, щоби вишивка робилася з душею – тільки найсвітліші думки, тільки сердечні побажання тому, хто до цього виробу матиме стосунок. Адже у вишивці нитка перетворюється на знак і цим не потрібно легковажити.
Часті виставки і участь у фольклорних фестивалях, майстер-класи з охочими і просто бесіди про те, як навчитися вишивати і як це робити правильно – тут Ганна Марфієвич хороша порадниця і співрозмовниця, проте дуже рідко продає комусь свої роботи: «Я більше люблю дарувати, ніж продавати свої роботи. Бо продаєш незнайомцеві,а даруєш не просто знайомій, а симпатичній тобі людині. А вона потім згадуватиме тебе, і її добра думка зігріватиме на відстані».
Досить поширений вид народного мистецтва – вишивка – мовою знаку і правічного символу, мовою кольору і малюнка говорить про головне: наша робота, яка примножує прекрасне у світі і виконується з любов’ю – то і є мистецтво – дуже індивідуальне, дуже особисте, а рівень мистецького твору вже залежить від того, чи зуміє автор достукатися до серця і чи буде почутим.
Іванна СТЕФ’ЮК