Ця родина усіма сприймається як одне ціле, успішний творчий тандем. Не можна розказувати про Миколу чи Віру Теслів окремо, тільки як про одну творчу одиницю, як про людей, які органічно доповнюють одне одного. Мистецькими стежками долі пліч-о-пліч вони йдуть ось уже понад тридцять літ.
Саме стільки років пройшло з того часу, коли вони, вчорашні випускники Тернопільського музичного училища, приїхали за скеруванням у Більче-Золоте відкривати музичну школу. Про ті часи теперішній директор Микола Романович Тесля згадує з ностальгією: школи відкривали у найвіддаленіших селах, дбали про культуру, майбутнє дітей. Тепер же – закривають.
На початку 80-х на Тернопільщині відкривались дві музичні школи – у Більче-Золотому і Пробіжній. Микола і Віра Теслі обрали село на Борщівщині і не прогадали. Саме тут вони зустріли чимало щирих людей, які допомагали молодому подружжю у всіх починаннях. Чужі люди стали для них рідними.
Микола Романович пригадує, коли приїхав вперше у село, йому показали приміщення майбутньої школи. В історичній будівлі, де колись містилась сільська «Просвіта», а пізніше була загальноосвітня школа, тепер був тютюновий склад. Все треба було перебудовувати. Тому на деякий час із умілого музиканта і творчої особистості довелось «перекваліфіковуватись» у менеджера і будівельника. У ті часи село славилось своїм колгоспом-мільйонером, хорошими керівниками-господарниками, одним з яких був Василь Думенко. Можливо саме тому, що колись він очолював районний відділ культури, так перейнявся бажанням якнайшвидше відкрити музичну школу в селі. І вже зовсім скоро, за сприяння і підтримки цього керівника, заклад відкрив свої двері для сільських дітлахів.
– Пам`ятаю, яка то подія була для села! Усі хотіли щоб їх діти навчалися тут, – розповідає Микола Тесля. – Ми мали дуже багато учнів на різних відділах. Як я уже казав, керівництво колгоспу, району, допомагало нам у всіх потребах. Матеріально-технічна база школи була однією із найкращих серед сільських музичних закладів на Тернопільщині. У нас склався дружній, творчий і молодий колектив. Для тих, хто доїздив на роботу, колгосп побудував готель, пізніше ми отримали повноцінне житло, в якому мешкаємо і донині. Жили ми як одна сім`я. Досі у нас із тими викладачами, які свого часу працювали тут, але яких нині доля розкидала по світу, зберігаються хороші стосунки. Та головне те, що при нинішній нестабільній ситуації в країні ми зуміли вижити, нашу школу не закрили, як деякі інші заклади у селах. І в цьому є велика заслуга нашого колективу, батьків, розуміння усіх потреб керівниками району.
Ще одна сільська музична школа діє в селі Озерянах, поблизу Борщева. Це теж заслуга небайдужих людей. Зокрема Миколи Теслі, колишніх начальника відділу культури Олександра Бачинського і голови місцевого колгоспу Анатолія Лісковського. Саме тоді колгосп активно розбудовувався і молодий голова звернувся до Миколи Романовича з проханням зайнятися організацією відкриття школи в селі. Віддав під потреби закладу нове приміщення контори! Цю ідею активно підтримали і в області, і в районі. Ось такі були керівники у той час! Немає вже серед живих ні Олександра Бачинського, ні Анатолія Лісковського, але ще донині живе про них добра пам`ять, яку вони по собі залишили. У дев`яностих роках, щоправда, над Озерянською школою зависла загроза закриття, але Микола Тесля наполіг, аби вона діяла як філія від Більче-Золотецької. Так заклад функціонує і донині і є одним із найкращих серед сільських музичних шкіл області.
Згадує добрим словом директор школи і колишнього головного лікаря Більче-Золотецької лікарні реабілітації, нині уже покійного Володимира Вершигору, який абсолютно безкоштовно підвів газ до закладу. Також називає імена нинішніх меценатів, вихідців із села Володимира і Галину Іванишиних. Ось так таланило Миколі Романовичу на добрих людей.
Сьогодні на різних відділах у Більче-Золотецькій школі і в її філії в Озерянах навчається 108 учнів, з якими працює 21 викладач. Щороку бажаючих вчитися є все більше і Микола Тесля навіть боїться припускати, що було б, якби заклад не діяв. Адже саме він є центром культури села. Скільки талановитих дітей вийшли з його стін і стали хорошими музикантами! Минулого року двоє випускників стали студентами музичних училищ, а серед тих, хто навчається тут нині – дуже багато талановитих дітей, відомих колективів, переможців Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів. Одним із таких колективів є знаменитий народний аматорський гурт «Більчанки», який очолює Віра Тесля. Їх знають в області, у столиці, де вони неодноразово виступали із концертами. Нещодавно на Тернопільському телебаченні відзняли відеофільм про гурт – «Скарби роду», також співачки мають декілька дисків зі своїми піснями.
– У нас дуже різноманітний репертуар, – долучається до розмови керівник гурту Віра Тесля. – Співаємо щедрівки, колядки, гаївки, духовні, народні, лемківські пісні. Більшість із них виконуємо під сучасні обробки, але любимо співати й акапельно. Є у нас диск пісень, записаних дуетом з Миколою. А коли приїздять наші діти – Таня і Роман, які теж за фахом музиканти, то у нас виходить квартет. До того ж, діти мають власні пісні, то ми і їх співаємо залюбки. Тобто у нашій сім,ї і кожен окремо може співати, і всі разом.
– Коли я приходжу на роботу і чую дитячий гамір, звук інструментів, спів вокалістів, моя душа радіє, – ділиться Микола Тесля. – Багато довелось пережити перипетій нашому закладу, але головне це те, що ми сьогодні працюємо, навчаємо дітей, що ми не повторили долю деяких подібних шкіл, які закрились. Можливо, нам таланило на розумних, чуйних людей, які розуміли наші потреби і за це ми з дружиною Вірою вдячні долі.
Спілкувалась Ірина Мадзій.
