Багато страждань випало на долю нашого народу. Сьогодні на Cході України триває неоголошена війна, не припиняються бойові дії. Там вирішується доля і майбутнє держави. Сили АТО намагаються протистояти російському агресорові. Майже два роки ми не можемо спати спокійно, коли гинуть найкращі сини – українці, цвіт нації.
Події сьогодення торкнулися й нашого села Залісся. Не залишився осторонь військових подій і наш парох, священик православної церкви Київського Патріархату отець Богдан Слонь, з яким нещодавно відбулася зустріч у місцевій школі.
Із розповідей священика ми дізналися, що він виконував свій душпастирський обов’язок як військовий капелан з 31 жовтня по 5 грудня 2015 року, в 95-ій окремій аеромобільній бригаді (м.Житомир) на Сході України у Донецькій області, Причиною його такої важливої місії стали збори духовенства, які відбулись 26 серпня у Тернопільсько-Кременецькій і Бучацькій єпархії Київського Патріархату, на яких було акцентоване і заохочуване прохання високих церковних достойників до священиків УПЦ КП, щоб вони морально допомогли нашим воїнам, які захищають країну від окупанта.
«Прибувши на місце служби, нами було розгорнуто військову палатку, перед якою встановили хрест, всередині, замість престолу – виклали невеличкий стіл, де кожного дня, зранку, читалися ранішні молитви, перед полуднем – відправлялися молебні, під вечір – літія за загиблими, А також служили Св. Літургії, де сповідали, причащали військовиків, освячували техніку, місця, де проживали воїни. Запрошували у різні підрозділи на розмову, бо священик був одночасно і духівником, і психологом.
Отець Богдан подякував учням школи, вчителям за теплий прийом і спільною молитвою під керівництвом вчителя християнської етики Н.С. Ментинської просили у Бога щасливого повернення додому наших захисників та припинення війни.
Настоятель парафіальної церкви застеріг учнів, що навчання є їхнім обов’язком, закликав бути гідними звання «справжній громадянин України.»
З подякою від учнів та вчителів виступили директор школи А.В. Міщій та педагог-організатор Г.Б.Вівчарик, які подякували отцю Богдану за цікаву та змістовну розповідь, за те, що він завжди знаходить час для учнів, засіваючи у юні серця слова утіхи та розради, навчаючи любити Бога, радіти і страждати з Ним, терпіти, молитися, жертвувати себе Україні, кожному краянину….Отець Богдан навзаєм побажав учням та вчителям школи здоров’я, наснаги, добра, миру, Божої Благодаті та незліченних Божих Ласк.
Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя і крові, кожен із нас з болем у серці говорить: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб жахіття цієї бійні нарешті закінчилося. Ми, як і наш духівник, щиро віримо у Божі Опіку і Промисел».
Педагогічний колектив Залісецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
