1 вересня 2021 р. – 7-мі роковини від тоді, як відійшов на Вічну правду Іван Семенович НАГІРНЯК. Саме цього для у Новодністровську відбулося урочисте вручення Диплома лауреата міської премії його імені. Цю премію започаткував відділ культури Новодністровської міської ради і вона є найвищою відзнакою в галузі культури, літератури, мистецтва та журналістики міста.
З-поміж трьох претендентів, за рішенням конкурсної комісії, премію було присуджено Інні Михайлівні Гончар – члену Національної спілки журналістів України, фахівцю зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», кореспонденту КП “ТРК “На своїй хвилі”, лауреату численних поетичних конкурсів різних рівнів та автору поетичних збірок, публікацій у місцевих ЗМІ та всеукраїнських альманахах.
Інна Михайлівна була доброю подругою і колегою Івана Семеновича при житті та стала популяризатором його творчості після смерті, повідомляє Новодністровське радіо.
Урочистості відбулися біля меморіальної дошки знаному земляку, що розташована на Будинку народної творчості та дозвілля «Молодіжний», керівником якого свого часу був І. С. Нагірняк.
У колі рідних Івана Нагірняка, колег і друзів Інни Гончар, представників влади, культури та небайдужих городян пом’янули поета, драматурга, літописця Новодністровська і будівництва Дністровської ГАЕС.
Міський голова Наталя Цимбалюк із великим задоволенням привітала першу лауреатку премії – Інну Гончар та вручила диплом. Премія також передбачає грошову винагороду у розмірі 1 мінімальної заробітної плати та нагрудний знак.
Інна Михайлівна розчулено розповідала про свій творчий та особистий зв’язок із Іваном Семеновичем, про останній телефонний дзвінок від нього, який пролунав рівно 7 років тому… Але найкраще емоції поетеси передали новонароджені поетичні рядки:
Затамовую подих і серцем — у небо:
Поміж хмари шукаю його таїну,
Йду у слові душі, мов від себе до себе,
І несу у цю осінь розквітлу весну.
Десь гублюсь межи болі і ницість сторонню
І сльозою зітхаю від отих зазіхань…
Та в молитві однак знову тішусь осонням
І нанизую слово поміж миті чекань…
Я іду у прозріння обійми осінні,
Цілі пригорщі квіту до серця горну,
Оминаю отих, хто подібний до тіні,
Й пізнаю цього світу непросту таїну.
Затамовую подих — слова, наче крила,
Все збираю докупи й розправляю умить:
Бо в любові таки є великая сила,
І на кожній сторінці вона легко звучить.
31.08–1.09.2021 р.
Двідково Іван Семеновича Нагірняк – член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України, Почесний громадянин села Ломачинці та м. Новодністровськ, дипломант другого Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс «Відродження забороненого жанру», дипломант IX Всесоюзного конкурсу п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова — 2009», лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Чабанівського, літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича, Літературної премії ім. Дмитра Загула, премії Фонду пам’яті журналіста Григорія Шабашкевича.
Автор більше 10 книг і сотень журналістських публікацій, збірок п’єс, віршів поетично-прозових книг прози та публіцистики, художньо-документальних повістей.