Вийшов друком новий роман Ігоря Гургули
Ігор Гургула. МОРЕ РОССА. Львів, видавництво «СПОЛОМ», 2022 р. -314 с.
За останній період щороку у Ігоря Гургули виходить по роману. Варто згадати його безперечно вдалий історичний твір «Вершник волі», де зображено постать легендарного Євгена Коновальця (2021), минулоріч восени Ігор Гургула подав події російсько-української війни з позиції небайдужого спостерігача – роман «СОСАПА» (Соло Самотнього Патрона). І ось – «Море Росса». Хоч титульно значиться 2022 рік, насправді – січень 2023 року. Що вдієш – перебої з постачанням електроенергії, сирени тривоги та інші «об’єктивні фактори»… Друкарні також мають свої проблеми.
У пропонованій увазі читача книзі автор зображає суспільно-політичне життя Галичини від початків Незалежності і дотепер. Робить це він зі знанням справи, оскільки «вариться» в гущі життя Краю, очолював прес-центр Львівської обласної ради, був головним редактором обласної педагогічної газети «Основа», завідував відділом газети «Молода Галичина». Словом, матеріалу назбиралось предостатньо, аби зацікавити ним ще когось. І у текстовому викладі автор використовує різноманітні стильові прийоми аж до іронії і гумору, що робить читання легким та не без користі.
Але до чого тут айсберги, море Росса? Ігор Гургула використовує символ льодяної брили, перекидаючи його на сутність політичної влади. Якщо народ – це океан, то по ньому пливе айсберг-влада. Надводна частина його – біло-сніжна, чиста і майже непорочна. Це для спостерігання «сутності» влади «народними» очима. Але під водою опущена значно більша частина льодової гори. Отам – справжність! Там багато мулу, водоростей, раковиння… Там обертаються крупні хижаки, які й мають добрячу поживу. А «сліпучо-білизна» – для поверхні, для народного обсервування. Така наша дійсність з її подвійними стандартами та викривленою мораллю.
Море Росса – окрайне море західної Антарктиди. Там «народжується» найбільше айсбергів. Гадаю – символіка зрозуміла.
Галичина… Море Росса… Айсберги… Влада… Уже своя, наче українська… Давайте розберемось, наскільки усе справжнє, прочитавши новий роман Ігоря Гургули.
Олесь Ганущак.