В художньому залі обласного музею Богдана Лепкого в Бережанах 20 квітня відбулася презентація книги Миколи Лазаровича «Леґіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба» (До 100-річчя битви на Лисоні).
Автор книги, що вийшла у Тернопільському видавництві «Джура» 2016 року – доктор політичних та кандидат історичних наук, професор Тернопільського національного економічного університету, заслужений працівник освіти України Микола Лазарович, вояк-доброволець АТО (2014 – 2016 р). Над книгою працював і в перервах між боями.
У своєму виступі автор видання Микола Лазарович наголосив, що Українські Січові Стрільці (УСС) були єдиною українською національною військовою формацією в складі австро-угорської армії, яка виступила проти російської навали. Тоді упродовж двох тижнів відгукнулося 28 тис. добровольців, але австрійська влада вибрала тільки 2,5 тис. стрільців (на такий вибір вплинули й перешкоди з боку поляків), яких було поділено на 10 сотень по 250 бійців. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня – 3 травня 1915 р. Далі січові стрільці відзначилися в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом, Семиківцями. У серпні 1916 р. УСС було переведено під Бережани, де вони окопалися на горі Лисоні й дали запеклий бій російській армії. Українські Січові Стрільці стали зародком національної армії. Мужньо захищаючи від російських загарбників свободу, незалежність, територіальну цілісність України, УСС були першими окремими українськими частинами на бойових полях Східної Європи, а їх військові звитяги мали велике значення для відновлення військових традицій, зростання українського патріотизму. Окрім цього січовики, у рядах яких був наш славний земляк Лев Лепкий, активно займалися ідейно-політичною, культурно-мистецькою й просвітницькою діяльністю.
Обговорювалась на заході й нинішня політична ситуація в Україні. Як вважає п. Лазарович, українські воїни, Збройні сили України мають стати культовими в українському суспільстві. Тому «вважаю ініціативу Президента П. Порошенка про те, що замість нової хвилі мобілізації українським воякам збільшать грошове забезпечення, вірною. Вона дасть змогу не лише конкурувати за місце у війську, а й акумулювати там тих людей, для яких захист Батьківщини стане не лише обов’язком, не лише роботою, а й покликанням. Другим кроком у цьому напрямку повинна бути радикальна реформа Збройних сил України за натівськими стандартами. Третім – вступ України в НАТО!»
На презентації книги (ведуча заходу – в. о. директора музею Б. Лепкого Наталія Стрілець) слово мали директор видавництва «Джура» Василь Ванчура, голова райдержадміністрації Володимир Петровський, заступник міського голови Олег Захарків, заступник голови районної ради Роман Висоцький, директор музею книги Лілія Зінчук, завідувач науково-дослідного відділу ДІАЗу Володимир Парацій та інші. Участь у заході брали представники органів влади та місцевого самоврядування, бережанських музеїв, заповідника, громадських організацій, краєзнавці, педагоги міських шкіл. Бережанці висловили вдячність автору книги, професору Миколі Лазаровичу за відвідини Бережанщини, побажали творчих успіхів, нових цікавих досліджень.
Художні номери представили учасниці жіночого камерного хору «Глорія» Церкви Пр. Трійці (кер. Євгенія Біркова), які виконали стрілецьку пісню «От се тая червона калина», солістка Лілія Слободна з піснею «Накрила нічка», читці поезій, учні ЗОШ №2, драмстудії «Натхнення» БТШ. Власні патріотичні вірші, у тому числі й під гітару, читав військовослужбовець в/ч А1461, учасник АТО, бард Олексій Будник.
Цього дня книгу Миколи Лазаровича «Леґіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба» презентували також у в/ч А1461 та агротехнічному інституті.
Учасники дійства нагадали присутнім, що в дні відзначення 100-річчя бою Українських Січових Стрільців на г. Лисоня у серпні – вересні ц. р. в Бережанах на вшанування героїчного подвигу УСС відбудеться низка культурно-просвітницьких заходів, зокрема – ХІ Регіональний фестиваль стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні». Уперше його відзначатимуть на державному рівні.
Тетяна Бідзіля, м. Бережани.
Фото – автора.
