Ігор Дах – поет, прозаїк, публіцист, редактор, видавець, організатор багатьох літературно-мистецьких заходів. У його доробку вже не один десяток книг, які він безкоштовно передає в бібліотеки, школи, дитячі дошкільні заклади. Ігор плідно співпрацює з композиторами, зокрема із Василем Сторонським, Марією Прокопець, Кузьмою Смалем. На його тексти написано близько сотні пісень, серед яких значна частина для дітей.
З вересня 2015 року Ігор Дах, як журналіст, акредитований прес-центром АТО, періодично буває в зоні бойових дій на Донеччині та Луганщині. Часто знаходиться на передньому краї, де живе в бліндажах й окопах поруч із захисниками Вітчизни, підтримує їх, як словом, так і матеріально, а водночас збирає матеріали про спосіб життя бійців на передових рубежах оборони та героїв війни, яку віроломно та підступно розв’язала путінська Росія. А ще його мета – розповісти про життя у визволених містах і селах сходу України. За той час, як він на фронті, побачили світ три його книги: “Сивіють приспані кургани” – поезія, “Слідами війни” – книга перша і книга друга. Із скупих рядків передмови видно, яку нелегку ношу поклав на себе письменник. Не багато творчих людей нині відважаться на таку небезпечну затію. Ігор Дах часто під обстрілами робить ту справу, яка варта найвищої похвали – пиш літопис ненависної нам війни – війни заради збереження вистражданої державності. Чому він це робить? Мабуть, тому, що має істину любов до Батьківщини – це вічне благородне почуття до рідної землі, до своєї мови, до культури нації. Читаєш його своєрідну сповідь і дивуєшся, як він уміє заглянути в усі закутки нелегкого фронтового життя, профільтрувати події, які мають вражати читача силою фактів і правди. У книгах багато імен і позивних воїнів, котрі щоденним героїзмом виборюють Україні волю, утверджують ідеали святості нашого незнищенного народу. Своє перебування на Сході Ігор Дах називає «відрядженням на війну»… Якось мені зізнався, що кожного разу, коли перебуває вдома, його, мов магнітом, знову тягне туди, де свистять ворожі кулі, де герої його книг на смерть стоять за кожен клаптик нашої землі. І дивно, він їде туди за свої кошти, не отримуючи за те жодних пільг та зарплатні. Каже, що любить Україну не за гроші та пільги, бо вона і так обтяжена безмірними пільгами, на які ніде взяти коштів, бо розкрадаються державними посадовцями, для яких війна стала бізнесовим придатком.
Так, коли читаєш оці «дзеркальні» сторінки книг, то, плачучи, переймаєшся нелегкою долею оборонців України, бачиш, як автор утверджує ще одну незаперечну істину, що любов до України – це вічне Боже почуття, яке завжди, як могли, сповідували наші предки. У книгах, окрім прізвищ полеглих, подаються і прізвища живих героїв, з якими письменник зустрічався, перебуваючи у їхніх бойових підрозділах. Це — воїни-сапери з Самбірського інженерно-саперного полку, воїни-десантники 81-ої та 93-ої десантної бригади, це і гранатометники, розвідники, лікарі з інших бойових підрозділів. Також не маловажною темою книг є і висвітлення настроїв та думок мирного населення, яке живе у зоні бойових дій. На звільнених з-під окупації територіях Ігор Дах проводить часті зустрічі із школярами, читачами бібліотек Слов’янська, Бахмута,
Константинівки, Лисичанська, Щастя… У школі м. Слов’янська та в Бахмутській центральній бібліотеці за його допомогою були відкриті відділення Міжнародної академії літератури і журналістики, що плідно працюють ось уже другий рік. Бо в першу чергу, вважає автор, потрібно виховувати підростаюче покоління, прищеплювати їм любов до рідної мови, звичаїв, традицій, віри. Ігор Дах тісно співпрацює з домом книги «ЕНЕЙ», який у Бахмуті заснував підприємець Володимир Дериведмідь, колишній воїн бригади Київська Русь. Для призового фонду у цю книгарню, бібліотеки, школи та воїнам письменник передав понад дві тисячі авторських книг.
У післямові пан Ігор закликає нас, українців, переглянути своє ставлення до нашої Батьківщини. Бо лиш тоді, пише він, ми знатимемо, хто ми і чого хочемо. А хочемо миру, правди і справедливості, розквіту нашої держави. Тільки тоді у нас почне відроджуватися наша справжня Державність. Заради цієї мети наш народ знемагає, поборюючи знахабнілого ворога, що на початку двадцять першого століття учинив у мирній Україні криваву бійню.
Такі книги, які подарував нам письменник Ігор Дах, нині на вагу золота. Без перебільшення можна сказати, що це — історичний літопис нашої боротьби за утвердження Української державності, за збереження непереможної нації, щоб у великому і малому завше бути самим собою.
Андрій Грущак, НСПУ